Провідну роль у забезпеченні продуктивності культур відіграє фотосинтез, котрий протікає в листках рослин та є надзвичайно важливим явищем. За мету було поставлено визначення фотосинтетичної діяльності рослин ріпаку озимого. Для цього були поставлені завдання визначити площу листової асиміляційної поверхні, чисту продуктивність фотосинтезу та фотосинтетичний потенціал посівів ріпаку озимого, залежно від строків посіву та мікродобрив. Дослідження проводились на дослідному полі ВП НУБіП України «Агрономічної дослідної станції», що розміщене в селі Пшеничне, Васильківського району Київської області. Рельєф ділянок – рівнинний, ґрунт – чорнозем типовий. Для визначення експериментальних досліджень використовували загальноприйняті методики В. Ф. Моисейченко (1996 р.), З. М Грицаєнко(2003 р.). Дослід трьох факторний: Фактор А – використовували сорти ріпаку озимого Снігова Королева, Андромеда, Везувій; Фактор В – хелатні мікродобрива Вуксал Мікроплант, Теріос і Аскофол; Фактор С – строки посіву 11 серпня, 21 серпня; 31 серпня. У статті наведені результати формування фотосинтетичного потенціалу ріпаку озимого залежно від умов вирощування. Встановлено, що в Правобережному Лісостепу України за різних строкі сівби кращими показали себе сорти Снігова Королева у разі застосування Вуксал Мікроплант і Везувій за обробки Вуксал Мікроплант і Теріос. Краща чиста продуктивність фотосинтезу була відмічена за оптимального строку посіву у сортів ріпаку озимого Везувій – Вуксал Теріос і Снігова Королева – Вуксал Мікроплант. Фотосинтетичний потенціал ріпаку озимого відповідав тим сортам, які були наведені вище.
ріпак озимий, строки посіву, мікродобрива, фотосинтез, площа листової поверхні, чиста продуктивність фотосинтезу