Потенційна забур’яненість ріллі є джерелом фактичної засміченості посівів сільськогосподарських культур, у тому числі і соняшника. Нами встановлено вплив способів та глибини основного обробітку ґрунту на потенційну та фактичну забур’яненість посівів соняшника. Встановлено, що за полицевого обробітку утворюється гомогенний вид оброблюваного шару за розподілом у ньому насіння бур’янів. Тривале безполицеве розпушування приводить до утворення гетерогенного оброблюваного шару з переважаючим розміщенням насіння бур’янів у верхньому шарі. Таке розміщення насіння приводить до підвищення фактичної забур’яненості посівів соняшника у 1,2-1,4 рази. Також встановлено, що концентрація насіння бур’янів у верхньому шарі ґрунту за безполицевих обробітків сприяє масовому його проростанню в допосівний період з наступним знищенням передпосівним обробітком і по догляду за посівами. Проте в осінній період після збирання попередника насіння бур’янів має кращу схожість у напрямі збільшення глибини його загортання від поверхні ґрунту до глибших шарів і, навпаки, насіння відібране на весні перед сівбою соняшника, яке розміщене у верхньому (0-10 см) шарі ґрунту, має кращу схожість, що є джерелом фактичної забур’яненості полів. Це знижує урожайність на 0,3 т/га.
соняшник, обробіток ґрунту, потенційна та фактична забур’яненість, урожайність культури