Забезпечення потреби сільськогосподарських тварин в енергії та елементах живлення є головним завданням кормовиробництва. Надмірне чи недостатнє надходження їх в організм призводить до негативних наслідків. Так, нестача мінеральних елементів значно знижує захисну функцію організму тварин проти різних захворювань і викликає порушення функціональної діяльності органів, а надмірне надходження будь-якого елемента спричиняє витрати значної кількості енергії на їхнє видалення а інколи і отруєння. Незбалансована годівля тварин викликає погіршення їх здоров’я, продуктивності і якості кінцевої продукції, що призводить до порушення відтворної здатності та отримання нежиттєздатного потомства. Інтенсифікація кормовиробництва на основі збільшеного рівня застосування добрив, хімічних засобів захисту рослин, зрошення, нових високопродуктивних сортів кормових культур, прогресивних технологій приготування кормів, а також підвищення технічної оснащеності господарств дозволяє збільшувати виробництво кормів з одиниці площі. Водночас значне зростання їх виробництва не завжди супроводжується відповідним збільшенням обсягів одержання тваринницької продукції. Головною причиною такої ситуації є недооцінка якісних властивостей кормів. Підвищення якості основних кормів та планування кормової бази - найважливіші і невідкладні завдання кормовиробництва, вирішення яких дозволяє збільшити виробництво тваринницької продукції на 20-25 %.
планування, кормова база, ефективність виробництва