Рослинництво та ґрунтознавство

Підвищення адаптивної реакції вихідного селекційного матеріалу люцерни посівної на умови вирощування є актуальним та дозволяє максимально реалізувати закладений потенціал кормової та насіннєвої продуктивності у сортів інтенсивного типу. Метою досліджень була оцінка екологічної адаптивності гібридних (F3) популяцій люцерни посівної за кормовою та насіннєвою продуктивністю на фоні підвищеної кислотності ґрунту в різні роки використання травостою. Дослідження проводились у 2012–2016 рр. на полях Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН. У якості матеріалу для досліджень використано створені за повною діалельною схемою 42 гібридні популяції F3 за участю зразків люцерни посівної (Синюха (UJ0700134, Україна); Регіна (UJ0700031, Україна); Ярославна (UJ0700225, Україна); Vika (Данія); Mega (UJ0700365, Швеція); Grіlys (Швеція) і мінливої Жидруне (UJ0700699, Литва). Методи досліджень: польові (проведення фенологічних спостережень та обліків), лабораторні (облік насіннєвої продуктивності), математично-статистичний (об’єктивна оцінка одержаних експериментальних даних). Приведено результати оцінки екологічної адаптивності гібридних (F3) популяцій люцерни посівної, створених в системі повних діалельних схрещувань на основі колекційних зразків (MedicagosativaL., М. variaL.) різного еколого-географічного походження на фоні підвищеної кислотності ґрунту. Виділено гібридні популяції з позитивною реакцією на поліпшення умов вирощування та продуктивним довголіттям за рівнем кормової та насіннєвої продуктивності упродовж чотирьох років використання – Синюха / Жидруне, Mega / Grilys, Mega / Жидруне, Vika / Mega. 

люцерна, пластичність, стабільність, екологічна адаптивність, кислотність ґрунту, продуктивне довголіття