Рослинництво та ґрунтознавство

У тривалому польовому досліді на чорноземі типовому досліджували вплив різних систем удобрення та мікробного препарату Поліміксобактерину на перебіг потенційної активності азотфіксації та біологічної денітрифікації в агроценозах соняшнику та урожайність культури за вирощування в сівозміні. За післядії органічних добрив (гній ВРХ, біокомпост, люпиновий сидерат, а також поєднання сидеральної біомаси із соломою сої) перебіг біологічних процесів у ґрунті оптимізується. Норми мінеральних добрив, що не перевищують N60P60K60, є екологічно доцільними. Внесення N90P90K90 є компромісним в екологічному відношенні. Урожайність соняшнику найбільшою мірою зростає за використання Поліміксобактерину на фоні мінеральних агрофонів та за органо-мінерального удобрення. Найвищі показники продуктивності культури отримано у варіантах із внесенням N90P90K90 і використанням біопрепарату, N120P120K120 з біопрепаратом, а також за використання Поліміксобактерину на фоні післядії гною і застосування N60P60K60. Пошук компромісу між екологічною доцільністю агроприйомів і їх впливом на урожайність соняшнику свідчить про переваги органомінерального удобрення, а також внесення N90P90K90 за використання біопрепарату.

соняшник, азотфіксація, денітрифікація, системи удобрення, урожайність