Рослинництво та ґрунтознавство

Порушення технології вирощування пшениці озимої призводить до забур´яненості посівів, знижуючи урожайність культури. Враховуючи тенденцію до мінімізації використання гербіцидів, доцільно шукати і враховувати всі фактори впливу на засміченість культурних рослин, в тому числі й вибір попередника. У дослідженнях висвітлено залежність забур’яненості посівів пшениці озимої після гороху від систем землеробства в Правобережному Лісостепу України. Екологічна модель землеробства забезпечила проміжний результат між промисловою і біологічною системами у формуванні багаторічного типу забур’яненості – 3–7 % відповідно. Серед систем основного обробітку ґрунту найкращий протибур’яновий ефект показав полицево-безполицевий. Було встановлено збільшення маси бур’янів у посівах культури за екологічної системи землеробства в три рази, а у біологічній – маса бур’янів була вищою у 5–7 разів. Біологічна система продемонструвала 27 % зниження урожайності пшениці озимої порівняно з промисловою (4,9 т/га). За екологічної системи урожайність становила 6,7 т/га, що є на рівні контролю. Тому, промислова модель землеробства виявилась найкращою за показником зменшення чисельності бур’янів.

бур’яни, пшениця озима, попередник, сівозміна, система землеробства