Рослинництво та ґрунтознавство

Квасоля – цінна високобілкова культура, яка має багатостороннє використання в народному господарстві. Розширення промислового виробництва квасолі обумовлене зростаючим попитом на неї внутрішнього та світового ринку. Більша частка зерна цієї культури вирощується в приватному секторі на незначних площах (в основному присадибних ділянках), що не задовольняє попиту в продукції, тому стоїть питання про збільшення посівних площ. Мета досліджень полягала у встановленні особливостей формування продуктивності квасолі сортів Мавка, Перлина, Надія залежно від норми внесення мінеральних добрив та інокуляції насіння на дерново-підзолистих ґрунтах Закарпаття України. Дослід закладали на колекційно–демонстративному полі у ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж» у Закарпатській області. Результати досліджень дозволили встановити, що інокуляція насіння забезпечила приріст врожайності зерна від 1,3 до 16,3 % залежно від сорту та добрив. Відмічено, що чим вищою була норма внесення добрив, тим нижчим був відсоток приросту врожайності квасолі за рахунок інокуляції. Внесення мінеральних добрив в нормі N90P60K30 без інокуляції насіння сприяло зростанню врожайності квасолі до 2,34 т / га у сорту Мавка, 2,45 т / га – у сорту Перлина та 2,15 т / га – у сорту Надія. За інокуляції насіння ризобофітом вища врожайність квасолі формувалася за внесення добрив в нормі N60P40K20 і досягала 2,54 т / га у сорту Мавка, 2,63 т / га у – сорту Перлина та 2,36 т / га – у сорту Надія. Азотне живлення впливало на збільшення вмісту білка в зерні досліджуваних сортів квасолі. Сорт Надія характеризувався вищою кількістю білка в зерні, вміст якого в середньому за роки проведення досліджень варіював в межах 24,9–27,4 %. 

квасоля звичайна, сорт, мінеральні добрива, інокуляція, ризобофіт, урожайність, уміст білка.