Довговічність насіння озимих зернових культур у значній мірі залежить від умов вирощування, збирання й післязбиральної доробки, а також від впливу інших модифікуючих чинників, таких як проростання на корені, вилягання рослин, пошкодження мікроорганізмами, фізичних та інших впливів. Метою досліджень було вивчення модифікаційного впливу (погодних умов, видових особливостей, строків та способів збирання) на якість та довговічність насіння озимих зернових культур. Насіння жита озимого сорту Сіверське та пшениці озимої сорту Поліська 90 урожаю 2006 та 2007 років було зібране в різні фази стиглості, вручну та механізовано, висушене до вологості 13 %, закладено на зберігання в герметичній тарі за пониженої температури повітря (+5 °С) в умовах лабораторії «Якості насіння та садивного матеріалу» кафедри рослинництва НУБіП України. Упродовж десяти наступних років визначали енергію проростання, лабораторну схожість та вологості насіння згідно діючих методик ДСТУ 4138–2002. Встановлено, що за несприятливих погодних умов формування зростає відсоток слабкого, недорозвиненого і гіпертрофованого насіння, в 1,5-2 рази знижується господарська, проте мало змінюється біологічна довговічність, повністю не знижується період стійкого зберігання посівних якостей. Модифікаційна мінливість насіння в результаті прямого впливу на нього технологічних прийомів збирання в більшості випадків більш суттєво, ніж несприятливі умови формування, погіршують посівні якості та довговічність насіння. Перестій на корені викликає різке погіршення посівних якостей та довговічності насіння озимих зернових, повну втрату періоду стійкого зберігання та значне зниження схожості в перший же рік зберігання. Однотипове за біологічними властивостями насіння жита та пшениці з різною вихідною схожість за рахунок травмування у разі механізованого збирання характеризується різною господарською, проте, подібною біологічною довговічністю.
пшениця озима, жито озиме, насіння, погодні умови, строки збирання, способи збирання, зберігання, лабораторна схожість, довговічність