Рослинництво та ґрунтознавство

Актуальність і науково-практична значущість проблеми підтримки родючості чорноземів визначається такими їх глобальними функціями як забезпечення харчування і відповідно життя людей в Україні та інших регіонах Землі – споживачів української сільськогосподарської продукції. Нажаль, за сучасного землеробства України, спостерігається такі деградаційні проблеми ґрунтів як: – збільшення динаміки втрат/викидів С-СО2 до 17,4 млн т (2010 рік); – щорічні 0,5-0,8 т/га втрати гумусу; – переущільнення, дезагрегація, брило- і кірко- утворення на площах відповідно у 17-; 14-; 4-; і 15,8 млн га. У даній роботі представлені результати системного аналізу із змін властивостей чорноземів України відповідно до даних І – Х турів великомасштабного обстеження ґрунтів, сучасних моніторингових досліджень, наукових фахових літературних джерел. Останній, Х тур агрохімічної паспортизації земель (2011 – 2015 рр.), показав, що незважаючи на зменшення вмісту гумусу на 2,5 – 4 % порівняно із ІХ туром обстеження (2006 – 2010 рр.), відбулось незначне збільшення вмісту рухомих фосфатів і обмінного калію у ґрунтах Лісостепу і Степу України. Геоекологічний стан навколишнього середовища України також зазнав негативного впливу таких процесів і явищ як: підтоплення ґрунтів (12 – 14,7 %), зсуви (0,3 %), карстоутворення (37,6 %) та техногенне порушення земель – 0,3 % площ від усієї території України. У статті запропонована загальна стратегія зі збереження та охорони чорноземів України.

польові дослідження, чорнозем, родючість, деградація, ерозія, гумус, елементи живлення, геоекологія, охорона ґрунтів