Рослинництво та ґрунтознавство

У статті наведено результати досліджень, проведених в 2011 – 2015 рр. із вивчення мікробіологічної активності чорнозему південного залежно від обробки післяжнивних решток зернових та зернобобових культур Біодеструктором стерні в умовах Південного Степу України. Вивчали вплив біопрепарату на загальну бактеризацію ґрунту, кількість міксоміцетів та азотфіксаторів у ньому. Визначено, що перед обробкою післяжнивних залишків Біодеструктором стерні гороху у шарі ґрунту 0-10 см налічувалося 5,3·107 шт./1 г ґрунту бактерій, а вшарі 10-20 см – 4,8·107 шт./1 г ґрунту, що відповідно на 1,8·107 та 2,2·107 шт./1 г ґрунту більше порівняно зі зразками після вирощування ячменю ярого. Обробка післяжнивних решток біодеструктором, у середньому по культурах попередників, призводила до збільшення загальної чисельності бактерій у ґрунті на 7,3·107-7,5·107 шт./1 г ґрунту або 63,0-66,4 % залежно від досліджуваного шару. Використання гороху порівняно з ячменем ярим забезпечувало дещо вищу мікробіологічну активність ґрунту. Так, кількість азотфіксаторів у шарі ґрунту 0-10 см була більшою на 17,8-23,4 %, а у шарі 10-20 см – на 20,3-29,0 % залежно від варіанту обробки післяжнивних решток.

біодеструктор стерні, бактеризація ґрунту, мікроміцети, азотфіксатори, горох, ячмінь ярий