Рослинництво та ґрунтознавство

У статті наведено результати досліджень балансу біогенних елементів чорноземутипового за вирощування сої залежно від обробітків ґрунту та попередників. Встановлено, що ефективним за вирощування сої на чорноземі типовому є поповнення азоту завдяки симбіотичній азотфіксації. Залежно від основного обробітку ґрунту та попередника, кількість азоту фіксованого з повітря за вирощування сої становить від 78 до 130 кг/га. Усистемі «рослина-добриво» зарозміщеннясоїпіслязерновихколосовихкультур, найвищий дефіцит азоту (18 кг/га в рік) створювався у варіанті безполицевого (чизель-глибокорозпушувач) обробітку ґрунту на 20-22 см. За розміщення сої після кукурудзи на зерно дефіцит азоту (-2 кг/га), а після соняшнику (-7 кг/га) отримано у варіанті з полицевим обробітком ґрунту (оранка) на 20-22 см. Вибір сої як попередника для сої забезпечив бездефіцитний баланс азоту незалежно від основного обробітку ґрунту. Інтенсивність балансу азоту за розміщення сої після зернових колосових культур становила від 91 до 100 %, після кукурудзи на зерно – від 99 до 109 %, соняшнику – від 96 до 108 % і сої – від 100 до 105 %. Встановлено, що у всіх досліджуваних варіантах надходження фосфору з мінеральними добривами й побічною продукцією переважало винос з урожаями, що в кінцевому підсумку забезпечило його позитивний баланс (від 40,9 до 49,6 кг/га за рік). У разі загальної високої продуктивності культури, позитивний баланс калію формувався на рівні 100-13 7% відносно винесення врожаями. За вирощування сої досліджувані попередники й обробітку ґрунту забезпечували формування позитивного балансу калію від 54,6 до 88,4 кг/га в рік.

соя, попередник, основний обробіток ґрунту, баланс біогенних елементів