Більшість наявних вегетаційних індексів розробляли під супутникові платформи і водночас не розглядалася можливість їхнього використання для управління урожаєм. Розроблення методу створення вимірювальних індексів за результатами обробки даних дистанційного зондування, отриманих від БПЛА, є актуальною, що і склало мету роботи. Експериментальні дослідження проводили у 2016 – 2017 рр. на дослідних ділянках із пшеницею у тривалому польовому стаціонарі кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва НУБiП України. Для моніторингу використовувалися камери FC200 та GoPro HERO 4 із IR об’єктивом відповідно для оптичного й інфрачервоного діапазонів. Обчислення проводились у середовищі MathCad. Поряд із величинами інтенсивностей кольору, для створення вегетаційних індексів враховували площу їхньої горизонтальної проєкції, для визначення якої проводили ідентифікацію рослин і ґрунту. Ідентифікацію в оптичному діапазоні здійснювали на базі образів об'єктів, що грунтуються на величині різниці зеленого та синього спектральних каналів. Додатково враховували вплив затінення нижніх листків пшениці верхніми. На основі проведених досліджень і математичної обробки результатів запропонований метод створення вимірювальних вегетаційних індексів, в основу якого покладений регресійний аналіз зв’язків між інтенсивностями складових кольорів рослин та результатом, на який ці складові впливають. За створення вегетаційних індексів, окрім лінійної регресії, доцільно розглядати й можливий вплив ефекту взаємодії факторів. Запропонований вегетаційний індекс для визначення стану азотного живлення, адаптований для диференційоване внесення добрив наземним обладнанням. Введення до рівняння регресії (вегетаційного індексу) додаткового розрахункового параметру – площі горизонтальної проекції рослин – має перспективи для підвищення точності за удосконалення методу ідентифікації рослинних насаджень.
дистанційний моніторинг посівів, БПЛА, безпілотники, рослинний покрив, спектральна зйомка, програмне забезпечення