Фотосинтез – найважливіший біохімічний процес життєдіяльності рослин, у результаті якого вони засвоюють енергію сонячної радіації і з її допомогою з неорганічних речовин синтезують органічні речовини. Мета досліджень – встановити вплив регулятора росту «Вермийодіс» і норм висіву на фотосинтетичну продуктивність рослин ріпака озимого сорту Черемош та гібриду Мерседес в умовах Лісостепу Західного. Дослідження виконано упродовж 2017 – 2020 рр. на дослідному полі Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН на дернових підзолистих ґрунтах. Висвітлено результати досліджень фотосинтетичної продуктивності рослин ріпака озимого сорту Черемош та гібриду Мерседес за різних норм висіву та застосування регулятора росту «Вермийодіс» Встановлено, що допосівне оброблення насіння ріпака озимого сорту Черемош регулятором росту Вермийодіс (5 л/т) та одно- чи дворазове обприскування під час вегетації цим же препаратом за норми висіву 0,6; 0,8; 1,0 млн/га схожих насінин упродовж всього вегетаційного періоду мало значний вплив на формування асиміляційної поверхні. Площа листків збільшувалася залежно від фази розвитку рослини. На початку вегетації вона повільно зростала, досягла свого максимуму в період бутонізації-цвітіння й почала зменшуватись. На варіанті допосівного оброблення насіння ріпаку озимого сорту Черемош регулятором росту «Вермийодіс» у дозі 5л/га в середньому за роки досліджень за норми висіву 0,8 млн/га схожих насінин у фазі стеблування приріст площі листкової поверхні до контролю становив 3,5 тис м2 /га, у фазі бутонізації – 6,3 тис м2 /га, у фазі цвітіння – 9,4 тис м2 /га. Визначення площі листкової поверхні рослин ріпака озимого гібриду Мерседес показало, що всі способи застосування регулятора росту Вермийодіс в усі фази росту і розвитку рослин залежно від норм висіву забезпечували збільшення листкової поверхні рослин ріпака озимого. Найбільша листкова поверхня спостерігалась у фазу стеблування 14,1 тис. м2 /га або на 2,3 тис. м2 /га більше контролю, у фазу бутонізації 22,5 тис. м2 /га або на 5,9 тис. м2 /га більше контролю та у фазу цвітіння 43,7 тис. м2 /га або на 7,0 тис. м2 /га більша контролю була на варіанті, де проводили допосівне оброблення насіння регулятором росту «Вермийодіс» у дозі 5 л/ті дворазове обприскування рослин ріпа каозимого гібриду Мерседес регулятором росту «Вермийодіс» по 4 л/га за норми висіву 0,6 млн/га схожих насінин. Дослідженнями встановлено, що на варіантах, де застосовували допосівне оброблення насіння регулятором росту «Вермийодіс»(5л/т) та дворазове обприскування рослин ріпака озимого під час вегетації, фотосинтетичний потенціал у фазу сходи-воскова стиглість становив у ріпака озимого сорту Черемош 2,667 млн м2 днів/га, що на 0,407 млн м2 днів/га більше за норми висіву 0,8 млн/га, у гібрида Мерседес – 2,612 млн м2 днів/га, що на 0,364 млн м2 днів/га більша контролю за норми висіву 0,6 млн/га схожих насінин. Встановлено, що найбільша чиста продуктивність рослин ріпака озимого сорту Черемош 8,68 г/м2 за добу або на 1,46 г/м2 за добу більше контролю за норми висіву 0,8 млн/га схожих насінин та 8,58 г/м2 за добу в гібриду Мерседес, що на 1,44 г/м2 за добу за норми висіву 0,6 млн/га схожих насінин була на варіанті, де проводили допосівне оброблення насіння (5л/т) та дворазове обприскування регулятором росту «Вермийодіс» у дозі по 4л/га під час вегетації рослин. Встановлено, що найбільше нагромадження сухої речовини в посівах ріпака озимого сорту Черемош у фазі бутонізації 2,98 т/га або на 0,38 т/га більше контролю, у фазу цвітіння 4,67 т/га або на 0,77 т/га більше контролю, у фазу воскової стиглості 8,22 т/гаабона 1,36 т/габільше контролю, булонаваріанті, де проводили допосівне оброблення насіння регулятором росту «Вермийодіс» (5 л/т) та проводили двохразове обприскування рослин ріпака озимого під час вегетації регулятором росту «Вермийодіс» - по 4л/га з посіву нормою висіву 0,8 млн/га.
фотосинтез, листкова поверхня, чиста продуктивність фотосинтезу, фотосинтетичний потенціал.