У звязку із розвитком органічного овочівництва в України актуальним питанням селекції кабачка є створення сортів і гібридів F1 з максимальною адаптивністю до грунтово-кліматичних умов вирощування. Мета досліджень – виділення генетичних джерел для селекції кабачка зі стабільним проявом біохімічних ознак плодів. Селекційну роботу проводили з 20 лініями кабачка різного географічного походження. Оцінку лінійних генотипів проводили за такими показниками – загальна (ЗАЗі) і специфічна адаптивна здатність (САЗі), відносна стабільність (Sgi), коефіцієнт екологічної пластичності (bi) та селекційна цінність (СЦГi). Створені лінії кабачка з високим умістом сухої речовини, загального цукру і вітаміну С у плодах у фазі технічної стиглості. Серед них, 2 високоадаптивні лінії, які одночасно перевищили сортстандарт Чаклун за вмістом сухої речовини (4,46…4,71 %) і загального цукру (2,77…2,84 %). Виділені високоадаптивні лінії, кращі за сорт-стандартза проявом однієї ознаки – за вмістомсухої речовини – 1 лінія (4,58 %), загального цукру – 3 лінії (2,72…2,77 %), вітаміну С – 2 лінії (14,93…15,55 мг/100 г). Низьку залежність від умов вирощування одночасно за проявом 2 ознак (вміст сухої речовини і вітаміну С у плодах) продемонстрували 3 лінії (-1 < bi < 1). Одержані лінії є цінним вихідним матеріалом для створення сортів і гібридів кабачка F1, придатних до органічних технологій вирощування з високою якістю плодів у фазі технічної стиглості.
кабачок, лінія, біохімічні ознаки, адаптивний потенціал, екологічна пластичність.