Рослинництво та ґрунтознавство

Серед сільськогосподарських культур найбільш динамічно зростають посівні площі сої. Це зумовлене універсальністю її призначення – харчове, кормове, технічне. Поряд зі збільшенням посівних площ відбувається розширення асортименту сортів сої, що в контексті кліматичних змін зумовлює необхідність пошуку нових та вдосконалення сучасних технологічних прийомів вирощування даної культури. Одним зі шляхів підвищення урожайності зерна сої є оптимізація параметрів її сівби – норми висіву насіння та відстані між рядками. Мета досліджень полягала у виявленні впливу норми висіву насінняташирини міжрядь на урожайність сої в умовах Лісостепу західного. Методи. Польовий – закладання і проведення польових дослідів, спостереження – зосередження уваги на процесах росту, розвитку та формування зернової продуктивності сої, аналогії – проведення порівнянь між варіантами досліду. Дослідження проводилися на колекційно-дослідному полі ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім.. Є. Храпливого» протягом 2015-2017 рр. Програмою досліджень передбачалося вивчення впливу ширини міжрядь (15, 30 та 45 см) і норми висіву насіння сої (500, 600, 700, 800 тис/га схожих насінин). Ґрунтові та кліматичні умови типові для зони проведення досліджень Результати.За результатами трирічних досліджень встановлено, що в умовах Лісостепу західного оптимальною нормою висіву насіння сої сортів ранньостиглої групи є 700 тис/га схожих насінин, а відстань між рядками – 30 см. Поєднання зазначених параметрів забезпечує урожайність зерна сої на рівні 2,97 т/га. Зміна норми висіву насіння в сторону збільшення або зменшення негативно позначається на урожайності зерна сої, зумовлюючи її зниження порівняно з варіантом, на якому висівається 700 тис/га схожих насінин. Звуження міжрядь (рядковий спосіб сівби – 15 см) або їхнє розширення до 45 см (широкорядний спосібсівби) такожспричиняє зменшення зернової продуктивності сої. 

зернобобові культури, відстань між рядками, кількість висіяного насіння, зернова продуктивність