Рослинництво та ґрунтознавство

У статті наведено результати досліджень біологічної активності сірого лісового ґрунту залежно від систематичного застосування органічних і мінеральних добрив. Встановлено, що ефективне відтворення гумусу в сірому лісовому ґрунті забезпечує органо-мінеральна (12 т гною сумісно з внесенням N80P60K80 на 1 га сівозмінної площі) й органічна (24 т/га гною), відповідно 36,5 т/га, і 35,6 т/га. Застосування лише мінеральних добрив у нормі N80P60K80 на 1 га сівозмінної площі спричинило зниження запасів гумусу на 9 % відносно вихідного рівня (32,4 т/га). Найвищий ступінь гуміфікації органічної речовини забезпечував варіант внесення органічних добрив (60 т/га) як окремо – 36,0 %, так і сумісного з мінеральними – (60 т/га гною+N80P60K80) – 34%. Тривале застосування органічних і мінеральних добрив у сівозміні значно підвищувало загальну кількість мікроорганізмів у ґрунті. Результатом якого, було посилення розкладання органічної речовини й підвищення виділення СО2 з ґрунту. Найбільшою біологічною активністю, за інтенсивністю виділення СО2 характеризувалися ділянки, де ґрунт систематично збагачувався свіжою органічною речовиною. Інтенсивність біологічних процесів за органо-мінеральної системи зростала на 67 % відносно варіанту без добрив і на 30 % відносно варіанта з внесенням лише N80P60K80. Застосування органічних і мінеральними добрив в одній системі, стимулювало процес розкладання клітковини – на рівні 78,5 %, що у відсотковому відношенні на 47 % перевищувало значення показників одержаних за суто мінеральної системи удобрення.

біологічна активність ґрунту, гумус, система удобрення, родючість ґрунту, добрива