У зв’язку з інтенсифікацією виробництва пастернаку посівного виникає питання з’ясування елементів технології вирощування, які мають забезпечити її високу продуктивність. Використання сортових рослинних ресурсів є однією з найважливіших ланок сільського господарства – основою економічного та соціального розвитку держави. Найефективнішим та економічно вигідним є широке впровадження нових сортів та гібридів із генетично визначеним рівнем адаптування до умов ґрунтово-кліматичних зон їх вирощування. Показник динаміки формування фотосинтетичної продуктивності є основою урожайності кожної сільськогосподарської культури. Метою досліджень було вивчення динаміки формування листкової поверхні в сортів пастернаку посівного в умовах Правобережного Лісостепу України. Досліджувані сорти пастернаку посівного формували високу площу активної асиміляційної поверхні, динаміка змін якої залежить від етапу органогенезу, ґрунтово кліматичних умов року та сортових особливостей. Із найбільшим показником у середньому за період вегетації площі листкової поверхні (49,0-49,6 тис. м2/га), фотосинтетичного потенціалу (1,79-1,83 млн м2 діб/га) та чистої продуктивності фотосинтезу (5,32-5,56 г/м2 за добу) характеризувалися сорти Стимул та Пульс у розрізі з іншими сортами. Встановлено, що для одержання стабільно високої врожайності (44,4 45,4 т/га) та товарності коренеплодів (85-93 %) в умовах Правобережного Лісостепу України необхідно висівати високопродуктивні сорти пастернаку посівного Стимул та Пульс.
пастернак посівний, площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу