Рослинництво та ґрунтознавство

Україна займає провідні позиції у виробництві картоплі, входячи до трійки країн-виробників та посідає друге місце у світі за рівнем споживання картоплі на душу населення, поступаючись лише Білорусі – 139 кг на рік на 1 особу, при середньосвітовому показнику близько 33 кг/особу/рік. За даними УКАБ, за останні роки посівні площі під картоплею збільшилися на 2,7% до 1 325 тис. га. Однак середня врожайність за останні три роки була на рівні 15,8 т/га. У деяких передових господарствах України врожайність досягає 30-40 т/га завдяки впровадженню наукових розробок у виробництво. Однак, в цілому, в Україні потенціал економічної продуктивності картоплі зараз залишається невикористаним повною мірою. Рослини картоплі вимогливі до наявності поживних речовин у ґрунті. Вони повинні бути в доступній формі і в достатній кількості. Це значною мірою пов'язано з біологічними особливостями картоплі. Ефективність мінеральних добрив залежить від способів та якості їх внесення. Традиційний спосіб внесення добрив полягає в розкиданні добрив по поверхні і подальшому засипанні їх ґрунтом. В результаті нерівномірного розміщення гранул добрив у шарі ґрунту поживні речовини переходять у недоступну для рослин форму, що призводить до нерівномірного розвитку і дозрівання бульб. Тому одним із шляхів покращення живлення картоплі, зменшення втрат поживних речовин та отримання високих, стабільних врожаїв є локальне внесення мінеральних добрив під кореневу систему рослин. Локальне внесення фосфору призводить до кращої його доступності протягом усього вегетаційного періоду, що забезпечує прискорений ріст і розвиток коренів та пагонів, формування оптимальної кількості бульб. Локальне внесення калію покращує його доступність та забезпечує посилений синтез і транспорт вуглеводів у рослинах, підвищує поглинання вологи та поживних речовин корінням, посилює їх стійкість до хвороб, покращує якість бульб. Метою досліджень було вивчити ефективність використання фосфору і калію за різних способів і норм внесення добрив та встановити вплив на продуктивність насіннєвої картоплі. Дослідження проводили в польовому досліді кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна Національного університету біоресурсів і природокористування України на території ТОВ "Біотех" (Бориспільський р-н, Київська обл., м. Бориспіль). (Бориспільський район, Київська область) протягом 2019-2020 років. Для досліджень було обрано ранньостиглий сорт Тирас. Площа посівної ділянки становила 495 м², облікової – 312 м². Повторність досліду чотириразова. Розміщення варіантів було систематичним. У результаті досліду встановлено, що локальне внесення фосфорних і калійних добрив забезпечило такий рівень урожайності картоплі сорту Тирас, який не поступався варіанту з розкидним способом. Прибавка врожаю у варіантах з локальним внесенням становила від 0,6 т/га до 2,9 т/га залежно від норми. Застосування локального внесення добрива в нормі P60K135 забезпечило найвищу серед варіантів врожайність насіннєвої картоплі (33,4 т/га), а також найвищу врожайність насіннєвої фракції – 31,6 т/га

картопля, фосфор, калій, локальне внесення, добрива, урожайність