Рослинництво та ґрунтознавство

У статті наведено результати досліджень особливостей формування врожайності пшениці озимої залежно від попередників. Встановлено, що в Правобережному Лісостепу за здатністю забезпечувати пшеницю озиму в період сівби (0-10 см шар ґрунту) доступною вологою попередники розташовувалися таким чином: горох - ріпак озимий - соняшник - соя - кукурудза на силос. На момент сівби озимої пшениці достатні запаси доступної вологи в шарі ґрунту 0-10 см встановилися після гороху та озимого ріпаку, відповідно 11,5 та 10,9 мм. Соя та кукурудза на силос, як попередники, не забезпечили достатніх запасів вологи для посіву озимої пшениці як у шарі ґрунту 0-10 см, так і 0-30 см. Найвища врожайність озимої пшениці в 2019-2021 рр. в середньому 5,68 т/га була досягнута за сівби її після гороху. Використання в якості попередника озимого ріпаку та сої знижувало її врожайність на 4,40 та 5,40% відповідно, що в абсолютному вираженні становило 0,25 та 0,31 т/га. При вирощуванні озимої пшениці після кукурудзи на силос та соняшнику врожайність зменшилася на 0,48 та 0,67 т/га відповідно. Найвищі показники якості зерна озимої пшениці - вміст білка 13,1 і 13,3% та клейковини 25,2 і 25,5% - були отримані при розміщенні її після бобових культур (гороху та сої). Озимий ріпак, як попередник, забезпечив показники якості зерна на рівні 13,0% білка та 24,5% клейковини. При розміщенні після соняшнику та кукурудзи на силос вміст білка в зерні озимої пшениці становив 12,6% та 12,8% відповідно, а вміст клейковини - 24,0% та 24,1%

пшениця озима, попередник, запаси доступної вологи, урожайність