Рослинництво та ґрунтознавство

Основними факторами, що впливають на ріст рослин, збільшення врожаю та його якісні характеристики, є біотичні та абіотичні чинники. Поєднання абіотичних стресів, таких як посуха та спека, мають значно більший вплив на врожайність та якість продукції. Реакція рослин на ці стреси може відрізнятися залежно від виду та стадії розвитку. Розуміння механізмів і способів захисту рослин від стресів стало життєво важливим для підвищення врожайності та якості продукції пастернаку в умовах мінливого клімату. Метою дослідження було визначення впливу абіотичних факторів (температури та опадів) на врожайність, тривалість фенологічних фаз росту і розвитку рослин, динаміку наростання листкової та кореневої маси пастернаку в умовах Правобережного Лісостепу України. Дослідження проводили в польовому досліді кафедри овочівництва і закритого ґрунту ННДІ "Плодоовочевий сад" НУБіП України в умовах Правобережного Лісостепу України протягом 2015-2017 рр. Площа облікової ділянки становила 11,3 м2 , повторність досліду - чотириразова. Розміщення варіантів - систематичне. Дослідженнями встановлено, що найкоротший період сівба-сходи тривав 16 днів у варіантах, де сівбу проводили у 3-й декаді травня та 1-й декаді червня. Значне запізнення на 21 день у цьому періоді було відмічено за сівби з 1 по 3 декаду квітня. Тривалість періоду від початку формування коренеплодів до пучкової стиглості була найкоротшою за сівби в 1-й декаді квітня - 28 днів, а найдовшою за сівби в 1-й декаді червня - 51 день. Вегетаційний період коливався від 110 до 165 днів і характеризувався середньодобовою температурою (> 10 °C) 1102,4-1439,0 °C та кількістю опадів 128,1-225,2 мм. Після сівби у квітні інтенсивний приріст коренеплодів від 2,9 до 3,5 г/добу спостерігався у другій половині серпня. За сівби у травні найбільший приріст коренеплодів від 2,1 до 2,7 г/добу відмічено у першій половині вересня. Так, за сівби в 1-й декаді червня цей показник був найвищим у другій половині вересня (1,9 г/добу). Варіант із сівбою в 1-й декаді квітня забезпечив високу врожайність коренеплодів - 50,3 т/га, що на 5,3 т/га, або на 11,8%, достовірно більше, ніж на контрольному варіанті. За сівби в наступні строки спостерігалося суттєве зниження врожайності порівняно з контролем, а саме: за сівби у 3 декаді квітня - на 3,5 т/га, або на 7,7%, за сівби у 1 декаді травня - на 8. 8 т/га, або 19,6%, за 2 декаду травня - на 17,4 т/га, або 38,6%, за 3 декаду травня - на 23,0 т/га, або 51,1%, за 1 декаду червня - на 31,7 т/га, або 70,6% порівняно з контролем. Встановлено сильний прямий кореляційний зв'язок (r = 0,74-0,99) між тривалістю вегетаційного періоду та врожайністю, масою коренеплодів, товарністю і біохімічними показниками, а саме: суха речовина, суха розчинна речовина, цукри, вітамін С. Зворотний кореляційний зв'язок (r = -0,98) спостерігався між тривалістю вегетаційного періоду та вмістом нітратів. Збільшення вегетаційного періоду на 10 днів підвищує врожайність до 6,9 т/га, товарність до 2,7%, масу коренеплоду до 31 г, вміст сухої речовини до 0,7%, сухої розчинної речовини до 0,3%, цукрів до 0,5%, вітаміну С до 0,8 мг/100 г та знижує вміст нітратів до 8,4 мг/кг. Площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал та чиста продуктивність фотосинтезу мають сильний прямий зв'язок (r = 0,92-0,98) з урожайністю. Зі збільшенням площі листкової поверхні до 1,0 тис. м2 врожайність також зростає до 0,7 т/га. Збільшення фотосинтетичного потенціалу до 0,05 млн м2 днів/га збільшує врожайність до 0,2-1,2 т/га. Також врожайність зростає до 0,3-0,7 т/га при збільшенні чистої продуктивності фотосинтезу до 0,05 г/м2 на добу. Молекулярні знання про реакцію рослин на абіотичний стрес є перспективними для подальшого вивчення і, ймовірно, сприятимуть підвищенню стійкості сільськогосподарських культур до зміни клімату та економічній ефективності виробництва

пастернак, температура, опади, врожайність, ріст коренів і листя