Рослинництво та ґрунтознавство

У статті наведено результати досліджень з вивчення впливу систематичного застосування органічних і мінеральних добрив на родючість сірого лісового ґрунту та формування врожаю кукурудзи. Встановлено, що в п'ятипільній сівозміні під час вирощування сільськогосподарських культур відбувалося формування ґрунтових фонів з різними фізико-хімічними властивостями. Внесення підстилкового гною (прямої дії) в дозі 60 т/га на фоні помірних норм добрив (N40-80R30-60K40-80) сприяло нейтралізації ґрунтового розчину до значень слабокислої реакції (pHsal -5,2-5,3 од.), тоді як за відсутності гною (мінеральна система удобрення) pHsal залишався в межах середньокислої реакції. Найефективнішою з точки зору гумусового стану ґрунту була органо-мінеральна система удобрення (12 т/га гною + N80P60K80) та органічна (12 т/га гною на 1 га сівозмінної площі), відповідно, загальний вміст гумусу становив 1,35 та 1,37% або у відсотковому відношенні на 25-27% більше порівняно з контролем (без добрив) - 1,08 т/га. Оптимізацію показників поживного режиму (гідролізований азот, рухомі форми фосфору і калію) ґрунту в кінці ротації забезпечила органо-мінеральна система удобрення (N100P60K100 проти 60 т/га гною). Найвищу продуктивність кукурудзи на зерно (9,49 т/га) забезпечила органо-мінеральна система удобрення (60 т/га гною + N100P60K100), що на 86% перевищує контрольний варіант (без добрив), за таких умов отримано найвищий вихід сирого протеїну - 0,98 т/га

вміст, азот, фосфор, калій, родючість ґрунту, система удобрення, урожайність, збір білка