Хвороби пшениці озимої значно знижують урожайність та якість зерна. Втрати валового збору зерна від них щорічно становлять 20-30 %, а в епіфітотійні роки – 50 %. Ефективним заходом для обмеження розвитку хвороб пшениці озимої є впровадження стійких проти їхнього ураження сортів. Успішний розвиток селекційної роботи в цьому напрямку неможливий без використання генофонду стійких форм. Серед генетичних ресурсів пшениці є генотипи, що характеризуються стійкістю проти кількох збудників одночасно, а тому мають особливу цінність як джерела групової стійкості. Постійно існує потреба у виявленні нових джерел та донорів стійкості проти збудників хвороб, пошук яких є актуальним напрямом досліджень і потребує постійного скринінгу генофонду. У Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла постійно ведеться робота зі створення вихідного селекційного матеріалу пшениці озимої, стійкого проти основних збудників хвороб, які надалі використовуються селекціонерами. За програмою селекції на стійкість проти фузаріозу колосу та кореневих гнилей створені лінії: Лютесценс F. g. 163/19, Еритроспермум F. g. 164/19 Еритроспермум F. g. 166/19, Еритроспермум С. h. 177/19, Еритроспермум С. h. 175/19, які використовують селекціонери інституту і їх передано до НЦГРРУ. За показником тривалість вегетаційного періоду виділено лінію Еритроспермум F. g. 164/19 у якої вегетаційний період становив 238 діб, що на 3 доби менше, ніж у стандартного сорту Подолянка. Її віднесено до групи ранньостиглих форм. Високі показники маси 1000 зерен відмічені в ліній Еритроспермум F. g. 164/19 – 50,6 г, Еритроспермум F. g. 166/19 – 49,3 г, Еритроспермум F. g. 163/19 – 46,5 г та Еритроспермум C. h. 177/19 – 47,3 г. За урожайністю стандарт перевищували лінії Лютесценс F.g. 163/19 – на 38,8 г/м2 , Еритроспермум C. h. 177/19 – на 39,6 г/м2 , Еритроспермум C. h. 175/19 – на 26,7 г/м2 . З високим умістом білка вирізнилися лінії Еритроспермум F. g. 166/19 – 16,5 % і Еритроспермум C. h. 177/19 – 15,8 %. Найвищий рівень умісту клейковини в зерні зафіксовано в лінії Еритроспермум F. g. 166/19 – 41,2 %. Кращими за показником седиментації виділені лінії: Лютесценс F.g. 163/19 – 70 мл, Еритроспермум F.g. 164/19 – 67 мл, Еритроспермум F. g. 166/19 – 71 мл. Встановлено, що лінія Лютесценс F. g. 163/19 проявила високу стійкість проти збудника борошнистої роси (ураження – 1,0 %) та септоріозу листя (ураження – 3,0 %). Ураження колосу фузаріозом не перевищувало 5,0 %. Стійкістю проти двох збудників (фузаріоз, борошниста роса) вирізнилася лінія Еритроспермум F.g. 166/19, а проти фузаріозу й септоріозу листя – Еритроспермум F. g. 164/19. Лінії, створені за програмою стійкості проти кореневих гнилей Еритроспермум C. h. 177/19 і Еритроспермум C. h. 175/19, проявили відносну стійкі проти цього збудника – ураження 10,0 та 10,5 %, та мали високу стійкість проти борошнистої роси – ураження 2,0 %. Ключові слова: лінії, хвороби, ураження, стійкість, вилягання, висота рослин, урожайність, якість зерна
лінії; хвороби; ураження; стійкість; вилягання; висота рослин; урожайність; якість зерна