Наведено результати систематичного моніторингу в Україні за проявами посушливості методом узагальнення весняних, літніх і осінніх посух, проведених І.Є. Бучинським за 1872-1969 рр. та наших метеорологічних узагальнень за типами погоди (1951-1984 рр.) і чітко виражених зональних змін клімату (1985-2006 рр.) та статистично-локальних ознак аридизації клімату по метеорологічній станції в північній частині Лісостепу («Чабани») – 2006-2020 рр., охоплюючи загалом історичний проміжок часу в 150 років. За просторовим поширенням посух, визначених за єдиною методикою, починаючи із 1982 р. і до кінця 60-х рр. ХХ ст., визначальним показником є поступове просторове поширення сезонних локальних посух із повторенням весняних через 2 роки, літніх – через 4 і осінніх, переважно на півдні України, через 2 роки. Кількість помірних і великих посух із початку ХХ ст. (11-30 % площі поширення), характерні для літнього періоду і вони повторюються на півдні через 4-5 років. Аномальні посухи (понад 50 %) характерні для великих територій для кожного десятого року, які, починаючи з останньої чверті ХІХ ст. і до 50-х рр. ХХ ст. закінчувалися голодом для населення (особливо посухи 1891, 1921, 1947 рр.). Наступні посухи 1963, 1968 рр. визначались аномальними погодними умовами, але без прояву продовольчої кризи, що пов’язано з початком хімізації й підвищення культури землеробства. Метеопоказники шести станцій у різних природно-кліматичних зонах за 1951 – 1981 і 1985 – 2008 рр. вказують на зональне систематичне наростання позитивних температур повітря зі зменшенням кількості опадів, дефіцит яких компенсується системою землеробства з помірним насиченням органічними й мінеральними добривами, які мають стабілізуючий ефект в екстремальні роки. З останньої чверті ХХ ст. визначено зміни клімату, які пов’язані не тільки з парниковим ефектом, а й із періодичністю, що залежить від екліптики земної кулі. Особливо помітні кліматичні зміни останніх десятиліть, що супроводжується систематичним підвищенням температури повітря й наростанням аридності клімату і вимагає від людства нових технічних і технологічних рішень
сезонні посухи, температура повітря, опади, землеробство, добрива, продуктивність, систематичність