Соя є стратегічною зернобобовою культурою для світового сільського господарстватамаєважливурольузабезпеченніпродовольчоїбезпекибагатьохкраїн. Водночас отриманню високого і якісного урожаю культури перешкоджають біотичні чинники, зокрема збудники хвороб. Їхній контроль здійснюється за допомогою різних методів і способів. Однак за надмірного збільшення об’ємів застосовування хімічних засобів захисту ускладнюється екологічна ситуація в агроценозах. Тому актуальним є зменшення пестицидного навантаження в технологіях вирощування культури. Метою досліджень є проведення оцінки впливу бактерій Pseudomonas fluorescens і речовин стимулюючої природи на продуктивність рослини сої та ураження насіння патогенами. Експерименти проводили в умовах Української науково-дослідної станції карантину рослин Інституту захисту рослин НААН. Грунт дослідної ділянки – сірий лісовий важко суглинковий. Для досліджень використовували сорт сої Ксеня. Виконання польових досліджень проводили згідно із загальноприйнятими методиками. Посіви сої обприскували впродовж вегетації у такі періоди: справжній трійчастий листок, цвітіння та формування бобів. Для обробки рослин сої використовували препарат на основі бактерій Pseudomonas fluоrescens з титром 3 х 109 КУО/см3 з нормою витрати 5,0 л/га за застсоування у комбінаціях із речовинами стимулюючої дії. За роки досліджень кількість атмосферних опадів (в певні місяці вегетації рослин сої) була вище середньомісячної багаторічної норми. Передзбиральну десикацію посівів не проводили. Фітопатологічну експертизу насіння отриманого з рослин сої за різних варіантів обробок здійснювали згідно з ДСТУ 4138-2002. У дослідженнях відмічено позитивний вплив препарату на основі Pseudomonas fluоrescens і речовин стимулюючої природи на біометричні показники рослин сої і їхню продуктивність. Зокрема, маса 1000 насінин у варіантах з обприскуванням рослин збільшувалася в межах від 16 до 66 г. Сумісне внесення на посівах сої Pseudomonas fluоrescens разом із речовинами групи амонійних солей дигідропірімідину та стимулюючих речовин забезпечувало зростання урожайності насіння сої до 1,1 т/га. Також відмічено зниження інфікування насіння сої збудниками фузаріозу, альтернаріозу та пеніцильозу – грибами Fusarium oxysporum Schlecht, Alternaria spp. та Penicillium expansum Link. Вивчення імунопротекторної та стимулюючій дії комбінацій біокомплексів є перспективним для розробки екологічно безпечних заходів підвищення урожайності сої та зниження ураження насіння патогенами
бактерії, продуктивність рослин, зараженість насіння, гриби