Рослинництво та ґрунтознавство

Економічна та енергетична ефективність технологій вирощування гібридів кукурудзи залежно від виду та способів внесення добрив

Світлана Каленська, Олена Григорівна Каштанова, Віктор Петрович Каленський, Роман Володимирович Говенько, Тетяна Володимирівна Антал
Завантажити статтю
Анотація

Актуальність вирішення проблеми зростання виробництва зерна кукурудзи є безумовною з врахуванням потреб людства, економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування, яка суттєво залежить від виду добрив та кратності їх внесення. Метою дослідження є встановлення ефективності виробництва зерна кукурудзи за оптимізації системи удобрення. Польові дослідження проводили в фермерському господарстві «Богатирівське» Роменського району Сумської області впродовж 2019–2021 рр. на темно–сірому опідзоленому ґрунті. Математичну та статистичну обробку проведено з використанням програмного пакету SAS 9.4 та «Агростат 6». Економічну та енергетичну оцінку технологій проводили з використанням розрахункового методу. Гібриди є пластичними до умов вирощування, позитивно реагують на оптимізацію живлення – урожайність варіює від 6,07–6,16 в контролі до 8,26–8,50 т/га за застосування карбомідоаміачної селітри 32 на фоні N22Р57К57.. За фонового внесення N22Р57К57 урожайність зростала на 16,4%. Азотні добрива по фону забезпечували додаткове зростання урожайності на 7,95–18,6%. За внесення карбомідоаміачної селітри 32 приріст врожайності склав 2,19 та 2,44 т/га або 36,1% і 38,0% відповідно гібриду Конкорд і Астероїд. Реакція гібридів на аміачну воду та карбамід нижча порівняно з карбомідоаміачною селітрою. Виробничі витрати на вирощування кукурудзи склали 20,3-32,3 тис. грн/га. Внесення карбомідоаміачної селітри на фоні N22Р57К57 забезпечувало отримання високого умовно чистого прибутку – 19,2-19,9 тис. грн/га. Рентабельність виробництва зерна кукурудзи є досить високою – 44–80 %. За підживлення Гумілін Стимул урожайність зростає на 0,23–1,71 т/га залежно від комбінації добрив. В комбінації з усіма видами добрив найвищу ефективність отримано за одноразового підживлення на ВВСН 15-17. Коефіцієнт енергетичної ефективності за внесення добрив знижується. Результати дослідження мають важливе значення для виробництва і подальших напрямів дослідження, зокрема біорізноманіття ґрунтової мікрофлори

Ключові слова

ринок зерна, урожайність, виробничі витрати, умовно чистий прибуток, рентабельність

ЦИТУВАТИ
Kalenska, S., Kashtanova, O., Kalenskyi, V., Hovenko, R., & Antal, T. (2022). Economic and energy efficiency of technologies for growing maize hybrids depending on the type and methods of applying fertilisers. Plant and Soil Science, 13(1), 7-16. https://doi.org/10.31548/agr.13(1).2022.7-16
Використані джерела

[1]Havrylenko, N.M., & Shyrokyi, H.M. (2022). World grain market: Status and trends. National Institute of Strategic Studies. Center for Foreign Policy Studies, 1-9. Retrieved from https://niss.gov.ua/sites/default/files/2022-02/rynokzerna_gavrylenko_0422022.pdf.

[2] Official webcite of the FAOSTAT. (n.d.). Retrieved from https://www.fao.org/home/en.

[3] Maize market: Trends and forecasts. (2020). Retrieved from http://agro-business.com.ua/agro/ekonomichnyihektar/item/16904-rynok-kukurudzy-trendy-i-prohnozy.html.

[4] Crops and livestock products. (2022). Retrieved from https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL.

[5] Distribution of global maize production in 2021/2022, by country. (2022). Retrieved from https://www.statista.com/statistics/254294/distribution-of-global-maize-production-by-country-2012/.

[6] Official webcite of the FAO response to global food security challenges. (n.d.). Retrieved from https://www.fao.org.

[7] Commodity Outlook 2022. (2022). Retrieved from https://wrr-food.wri.org/sites/default/files/2019-07/WRR_Food_Full_Report_0.pdf.

[8] Maize production in 2021/22 MR. (2022). Retrieved from https://latifundist.com.

[9] Official webcite of the Statista – The Statistics Portal for Market Data, Market Research and Market Studies. (n.d.). Retrieved from https://www.statista.com/.

[10] Shpaar, D. (Ed.). (2009). Maize. Cultivation, harvesting, preservation and use. Kyiv: Alpha Stevia LTD.

[11] Egli, D.B. (2022). Modelling the effect of variation of in-row spacing on kernel m-2 in maize. Europen Journal of Agronomy, 136, article number 126486. doi: 10.1016/j.eja.2022.126486.

[12] Pashchenko, Yu.M., Borisov, V.M., & Shishkina, O.Yu. (2009). Adaptive and resource-saving technologies for growing maize hybrids. Dnipro: Art-Press.

[13] Lavrynenko, Yu.O., Hozh, O.A., & Vozhegova R.A. (2016). Productivity of maize hybrids of different FAO groups depending on microfertilisers and growth stimulants under irrigation in the south of Ukraine. Agricultural and Practice, 3(1), 55-60. doi: 10.15407/agrisp3.01.055.

[14] Ross, F., Matteo, J.D., & Cerrudo, A. (2020). Maize prolificacy: A source of reproductive plasticity that contributes to yield stability when plant population varies in drought prone environments. Field Crops Research, 247, article number 107699. doi: 10.1016/j.fcr.2019.107699.

[15] Ruiz, M.B., D’Andrea, K.E., & Otegui, M.E. (2019). Phenotypic plasticity of maize grain yield and related secondary traits: Differences between inbreds and hybrids in response to contrasting water and nitrogen regimes. Field Crops Research, 239, 19-29. doi: 10.1016/j.fcr.2019.04.004.

[16] Chassot, A., Stamp, P., & Richner, W. (2001). Root distribution and morphology of maize seedlings as affected by tillage and fertiliser placement. Plant and Soil, 231, 123-135. doi: 10.1023/A:1010335229111.

[17] Lopushniak, V. (2015). Fertilisation system as a factor of transforming the humus state of the soil. Agricultural Science and Practice, 2(2), 39-44. doi: 10.15407/agrisp2.02.039.

[18] Krestianinov, Ye.V., Yermakova, L.M., & Antal, T.V. (2020). Economic and energy efficiency of maize cultivation depending on mineral fertilisers and foliar feeding of crops. Scientific Reports of NULES of Ukraine, 5(87). doi: 10.31548/dopovidi2020.05.006.

[19] Kaminskyi, V.F., & Asanishvili, N.M. (2020). Economic efficiency of maize cultivation technologies of different intensity levels. Herald of Agrarian Science of the Black Sea Region, 3(107). doi: 10.31521/2313-092X/2020-3(107)-4.

[20] Kaminskyi, V.F., Saiko, V.F., Dushko, M.V., & Asanishvili, N.M. (2017). Scientific foundations of the efficiency of the use of production resources in various models of grain cultivation technologies. Kyiv: Publishing House “Vinichenko”.

[21] Zhoua, B., Suna, X., Wangb, D., Dinga, Z., Lia, C., Maa, W., & Zhaoa, M. (2019). Integrated agronomic practice increases maize grain yield and nitrogen use efficiency under various soil fertility conditions. The Crop Journal, 7(4), 527-538. doi: 10.1016/j.cj.2018.12.005.

[22] Krutiakova, V.I., Pyliak, N.V., & Nikipelova, O.M. (2021). Bioenergetic efficiency of growing maize for grain using new biofertilisers based on sewage sludge. Taurian Scientific Bulletin, 119, 56-61. doi: 10.32851/2226-0099.2021.119.8.

[23] Rozhkov, A.O., Puzik, V.K., Kalenska, S.M., Puzik, L.M., Popov, S.I., Muzafarov, N.M., Bukhalo, V.Ya., & Kryshtop, E.A. (2016). Research in agronomy. Book 1 – Theoretical aspects of research. Kharkiv: Maidan.

[24] Yeshhenkо, V.O. (Ed.). (2005). Fundamentals of scientific research in agronomy. Kyiv: Diia.

[25] Balawejder, M., Szostek, M., Gorzelany, J., Antos, P., Witek, G., & Matłok, N.A. (2020). Study on the potential fertilisation effects of microgranule fertiliser based on the protein and calcined bones in maize cultivation. Sustainability, 12(4), article number 1343. doi: 10.3390/su12041343.

[26] Batsmanova, L., Taran, N., Konotop, Y., Kalenska, S., & Novytska, N. (2020). Use of a colloidal solution of metal and metal oxide-containing nanoparticles as fertiliser for increasing soybean productivity. Journal of Central European Agriculture, 21(2), 311-319. doi: 10.5513/JCEA01/21.2.2414.

[27] Khanam, R., Mohiuddin, G., Biswas, R., & Das, S. (2022). Nanofertilisers for sustainable crop production: A perspective in small farm agriculture. In Innovation in small-farm agriculture. Boca Raton: CRC Press. doi: 10.1201/9781003164968-18.

[28] Drulis, P., Kriauciuniene, Z., & Liakas, V. (2022). The influence of different nitrogen fertiliser rates, urease inhibitors and biological preparations on maize grain yield and yield structure elements. Agronomy, 12(3), article number 741. doi: 10.3390/agronomy12030741.

[29] Balawejder, M., Matłok, N., Gorzelany, J., Pieniazek, M., Antos, P., Witek, G., & Szostek, M. (2020). Foliar fertiliser based on calcined bones, boron and molybdenum – A study on the development and potential effects on maize grain production. Sustainability, 11(19), article number 5287. doi: 10.3390/su11195287.

[30] Lopushniak, V. (2011). Influence of fertilising schemes in the crop rotation system on the organic matter and nitrogen content in the dark-grey podzolized soil in the western forest-steppe of the Ukraine. Polish Journal of Soil Science, 44(1), 19-25.

[31] Yang, L., Muhammad, I., Chi, Y.X., Wang, D., & Zhou, X.B. (2022). Straw return and nitrogen fertilisation to maize regulate soil properties, microbial community, and enzyme activities under a dual cropping system. Frontiers in Microbiology, 13, article number 823963. doi: 10.3389/fmicb.2022.823963.