Рослинництво та ґрунтознавство

Формування продуктивності рицини залежно від ширини міжрядь та густоти стояння

Богдан Мазуренко, Любов Гончар, Леся Анатоліївна Гарбар, Анатолій Васильович Юник
Завантажити статтю
Анотація

Підбір видів рослин, їх сортів чи гібридів та формування їх продуктивності є гострою необхідністю сьогодення у зв’язку з дефіцитом виробництва біопалива на світовому рівні. Мета роботи полягала у виявленні впливу технологічних заходів (ширина міжряддя та густота стояння рослин) на формування елементів структури врожаю сортів рицини. Впродовж 2020-2021 рр. у польових умовах проводили дослідження з вивчення впливу густоти стояння рослин та ширини міжряддя на елементи структури врожаю рицини сортів Хортицька 3 та Олеся в навчально-науковій лабораторії «Демонстраційне поле сільськогосподарських культур» НУБіП України. Використовували такі методи: теоретичні (статистична обробка) та практичні (описові, порівняльні). Проводили оцінку наступних показників: маса 1000 насінин, кількість плодів на рослині, маса насіння з рослини. Урожай насіння рицини сорту Хортицька 3 становив 1,27–1,46 т/га з максимумом при густоті стояння 50 тисяч рослин/га і ширині міжряддя 70 см. Урожайність насіння сорту Олеся становила 1,34–1,42 т/га з виділенням двох найпродуктивніших варіантів – опція з шириною міжрядь 45 і 37,7 тисяч рослин/га та альтернативна з шириною міжрядь 70 см і густотою 50 тисяч рослин/га. Насіннєва продуктивність однієї рослини може зростати майже вдвічі при зниженні густоти стояння з 50 до 25 тисяч рослин/га, з одночасним формуванням крупнішого насіння. Маса 1000 насінин сорту Хортицька 3 становила від 268 до 283 грам, а сорту Олеся становила 294–316 г. Встановлено, що кореляція між урожайністю насіння та показниками насіннєвої продуктивності є негативною, або взагалі відсутньою, а з густотою стояння позитивною. Результати досліджень вказують на високу компенсаційну здатність рицини сортів Хортицька 3 та Олеся при формуванні елементів продуктивності за різної густоти стояння та ширини міжрядь в умовах Правобережного Лісостепу України. Це дозволяє проводити подальші дослідження з вивчення впливу параметрів сівби у більш широкому діапазоні та використовувати отримані результати за вирощування рицини у нетипових для неї ґрунтово-кліматичних умовах

Ключові слова

елементи структури врожаю, маса тисячі насінин, напівкарликові сорти, урожайність насіння

ЦИТУВАТИ
Mazurenko, B., Honchar, L., Harbar, L., & Yunyk, A. (2022). Formation of castor productivity depending on the width of row spacing and density of standing. Plant and Soil Science, 13(3), 38-48. https://doi.org/10.31548/agr.13(3).2022.38-48
Використані джерела

[1] Alves, A.N., Gheyi, H.R., Junior, J.A.S., da Silva Junior, F.J., Soares, F.A.L., & Uyeda, C.A. (2019). Salinity and nitrogen doses in the production and oil content of castor bean. Semina Ciencias Agrarias, 40(6), 2851-2860. doi: 10.5433/1679-0359.2019v40n6Supl2p2851.

[2] Anggraeni, T.D.A., & Purwati, R.D. (2022). Characterization of plant architecture and yield trait of castor (Ricinus communis L.) germplasm suitable for mechanical harvesting. AIP Conference Proceedings, 2462(1), article number 020025.

[3] Cordeiro, C.F.D.S., Echer, F.R., Pires, L.H., & Creste, J.E. (2019). Productivity of castor bean plants intercropped at different plant densities with Urochloa ruziziensis. Brazilian Journal of Agricultural and Environmental Engineering, 23, 109-113. doi: 10.1590/1807-1929/agriambi.v23n2p109-113.

[4] Fioreze, S.L., Lara-Fioreze, A.C.D.C., Pivetta, L.G., Rodrigues, J.D., & Zanotto, M.D. (2016). Agronomic characteristics of the castor bean as affected by cultivation method and planting density. Revista Ciencia Agronomica, 47, 86-92. doi: 10.5935/1806-6690.20160010.

[5] Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO). Retrieved from http://www.fao.org/faostat/en/-data/QC.

[6] Honchar, L., Mazurenko, B., Sonko, R., Kyrpa-Nesmiian, T., Kovalenko, R., & Kalenska, S. (2020). Biochemical responses of 5 buckwheat (Fagopirum esculentum Moench.) cultivars to seed treatment by Azospirillum brasilense. Agronomy Research, 18(S3), 1680-1688. doi: 10.15159/AR.20.080.

[7] Koutroubas, S.D., Papakosta, D.K., & Doitsinis, A. (1999). Adaptation and yielding ability of castor plant (Ricinus communis L.) genotypes in a Mediterranean climate. European Journal of Agronomy, 11(3-4), 227-237. doi: 10.1016/ S1161-0301(99)00034-9.

[8] Mallah, T.A, & Sahito A.R. (2020). Optimization of castor and neem biodiesel blends and development of empirical models to predicts its characteristics. Fuel, 262, article number 116341. doi: 10.1016/j.fuel.2019.116341.

[9] Mazurenko, B., Novytska, N., & Honchar, L. (2020). Response of spring and facultative triticale on microbial preparation (Azospirillum brasilense and Bacillus polymyxa) by different nitrogen nutrition. Journal of Central European Agriculture, 21(4), 763-774. doi: 10.5513/JCEA01/21.4.2914.

[10] Mubofu, E.B. (2016). Castor oil as a potential renewable resource for the production of functional materials. Sustainable Chemical Processes, 4(1), 1-12. doi: 10.1186/s40508-016-0055-8.

[11] Patanè, C., Cosentino, S.L., Corinzia, S.A., Testa, G., Sortino, O., & Scordia, D. (2019). Photothermal zoning of castor (Ricinus communis L.) growing season in the semi-arid Mediterranean area. Industrial Crops and Products, 142, article number 111837. doi: 10.1016/j.indcrop.2019.111837.

[12] Razali, N.M., & Wah, Y.B. (2011). Power comparisons of Shapiro-Wilk, Kolmogorov-Smirnov, Lilliefors and Anderson-Darling tests. Journal of Statistical Modeling and Analytics, 2(1), 21-33.

[13] Ribeiro, P.R., de Castro, R.D., & Fernandez, L.G. (2016). Chemical constituents of the oilseed crop Ricinus communis and their pharmacological activities: A review. Industrial Crops and Products, 91, 358-376. doi: 10.1016/j.indcrop.2016.07.010.

[14] Salihu, B.Z., Gana, A.K., & Apuyor, B.O. (2014). Castor oil plant (Ricinus communis L.): botany, ecology and uses. International Journal of Science and Research, 3(5), 1333-1341.

[15] Sampaio, O.M., Silva, S.D.O., Donato, S.L.R., Silva, S.A., & Silva, M.D.S.D. (2019). Optimum experimental plot size in the castor bean. Revista Ciencia Agronomica, 50, 276-281. doi: 10.5935/1806-6690.20190032.

[16] Severino, L.S., Auld, D.L., Vale, L.S., & Marques, L.F. (2017). Plant density does not influence every castor plant equally. Industrial Crops and Products, 107, 588-594. doi: 10.1016/j.indcrop.2017.05.061.

[17] Zanetti, F., Chieco, C., Alexopoulou, E., Vecchi, A., Bertazza, G., & Monti, A. (2017). Comparison of new castor (Ricinus communis L.) genotypes in the mediterranean area and possible valorization of residual biomass for insect rearing. Industrial Crops and Products, 107, 581-587. doi: 10.1016/j.indcrop.2017.04.055.