Khomenko, T., Tonkha, O., Hordiienko, L., & Pikovska, O.
(2024).
Impact of biopreparations on the phytopathological state of potato plants.
Plant and Soil Science,
15(3),
20-29.
https://doi.org/10.31548/plant3.2024.20
З огляду на часте застосування хімічних засобів для контролю хвороб картоплі, важливо шукати можливості захисту з урахуванням агроекологічних аспектів. Метою роботи було визначення впливу біологічних препаратів на розвиток фітофторозу та альтернаріозу картоплі. Дослідження впливу біопрепаратів на розвиток основних хвороб картоплі проводили протягом трьох років у польових умовах Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук. Постановку експериментів, діагностику хвороб, визначення технічної ефективності біологічних препаратів проти захворювань картоплі проводили за загальноприйнятими методиками. Експериментами встановлено, що застосування біопрепаратів на різних фонах призводить до зниження інтенсивності розвитку фітофторозу та альтернаріозу картоплі, a також сприяє збереженню врожаю. Нижчий розвиток хвороб і вищу ефективність біопрепаратів відмічено на фоні, де вносили біодеструктор Екостерн (1,2 л/га), біопрепарат Мікохелп (2,0 л/га) та здійснювали трьох разові обприскування рослин різними біологічними препаратами – Агат-25К, Регоплант, Фітохелп і Стимпо. При цьому найвищою технічною ефективністю характеризувався Фітохелп з нормою витрати 1,0 л/га. Використання біологічних препаратів на різних фонах забезпечувало зростання врожайності бульб картоплі. Зокрема за застосування Мікохелп 2,0 л/га та обприскуванням рослин різними біологічними засобами збережених урожай становив 1,71-2,02 т/га. Внесення біопрепаратів на фоні використання Екостерн 1,2 л/га та Мікохелп, 2,0 л/га сприяло зростанню врожайності у різних варіантах від 1,6 до 2,21 т/га. Отримані результати доцільно використовувати для підвищення ефективності інтегрованої системи захисту картоплі від окремих хвороб і розробки органічних технологій вирощування картоплі столової на дерново-підзолистих ґрунтах
фітофтороз картоплі, альтернаріоз, розвиток хвороб, технічна ефективність, урожайність бульб картоплі
[1] Alfiky, A., & L’Haridon, F., & Abou-Mansour, E., & Weisskopf, L. (2022). Disease inhibiting effect of strain Bacillus subtilis EG21 and its metabolites against potato pathogens Phytophthora infestans and Rhizoctonia solani. Phytopathology, 112(10), 2099-2109. doi: 10.1094/PHYTO-12-21-0530-R.
[2] Alfiky, A., Abou-Mansour, E., & De Vrieze, M., L’Haridon, F., & Weisskopf, L. (2023). Newly isolated Trichoderma spp. show multifaceted biocontrol strategies to inhibit potato late blight causal agent Phytophthora infestans both in vitro and in planta. Phytobiomes Journal, 8(1), 70-84. doi: 10.1094/PBIOMES-01-23-0002-R.
[3] Artyukh, T., Bezsmertna, O., & Melnyk, D. (2022). Problems and prospects of the development of the potato market in Ukraine, taking into account the zonal specialization of the industry. Economy and Society, 39. doi: 10.32782/2524-0072/2022-39-54.
[4] Azeem, S., Agha, S.I., Jamil, N., Tabassum, B., Ahmed, S., Raheem, A., Jahan, N., Ali, N., & Khan, A. (2022). Characterization and survival of broad-spectrum biocontrol agents against phytopathogenic fungi. Revista Argentina de Microbiología, 54(3), 233-242. doi: 10.1016/j.ram.2021.10.005.
[5] Berhan, M. (2021). Review on epidemiology, sampling techniques, management strategies of late blight (Phytophthora infestans) of potato and its yield loss. Asian Journal of Advances in Research, 7, 9-17.
[6] Bomok, S., Taktaiev, B., Pikovskyi, M., & Marieva, O. (2020). Biochemical changes in affected potato tubers. Protection and Quarantine of Plants, 1, 9-11. doi:10.36495/2312-0614.2020.01.9-12.
[7] Bomok, S.K., & Pikovskyi, M.Y. (2019). Symptomatology of fusarium dry rot of potato tubers. Scientific Reports of NULES of Ukraine, 5(81). doi: 10.31548/dopovidi2019.05.006.
[8] Convention on the Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora. (1973, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_129#Text.
[9] Deguchi, T., Iwama, K., & Haverkort, A.J. (2016). Actual and potential yield levels of potato in different production systems of Japan. Potato Res. 59, 207-225. doi: 10.1007/s11540-016-9322-z.
[10] Gao, Z., Zhang, B., Liu, H., Han, J., & Zhang, Y. (2017). Identification of endophytic Bacillus velezensis ZSY-1 strain and antifungal activity of its volatile compounds against Alternaria solani and Botrytis cinerea. Biological Control, 105, 27-39. doi: 10.1016/j.biocontrol.2016.11.007
[11] Koch, M., Naumann, M., Pawelzik, E., Gransee, A., & Thiel, H. (2020). The importance of nutrient management for potato production Part I: Plant nutrition and yield. Potato Research, 63, 97-119. doi: 10.1007/s11540-019-09431-2.
[12] Kononuchenko, V.V. (Ed.). (2002). Methodological recommendations for conducting research with potatoes. Nemishaeve: IC UAAS.
[13] Kumar, S., Chandra, R., Behera, L., Sudhir, I., Meena, M., Singh, S., & Keswani, C. (2023). Microbial consortium mediated acceleration of the defense response in potato against Alternaria solani through prodigious inflation in phenylpropanoid derivatives and redox homeostasis. Heliyon. 10, article number e22148. doi: 10.1016/j.heliyon.2023.e22148.
[14] Kyryk, M.M., Pikovskyi, M.Y., & Azaiki, S. (2012). Diagnostic signs of diseases of vegetable crops and potato. Kyiv: Phоenix.
[15] Léger, G., Novinscak, A., Biessy, A., Lamarre, S., & Filion, M. (2021). In tuber biocontrol of potato late blight by a collection of phenazine-1-carboxylic acid-producing Pseudomonas spp. Microorganisms, 9, article number 2525. doi: 10.3390/microorganisms9122525.
[16] Metz, N., & Hausladen, H. (2021). Trichoderma spp. as potential biological control agent against Alternaria solani in potato. Biological Control, 166, article number 104820. doi: 10.1016/j.biocontrol.2021.104820.
[17] Osei, R., Yang, C., Cui, L., Wei, L., Jin, M., & Wei, X. (2022). Antagonistic bioagent mechanisms of controlling potato soft rot. Plant Protection Science, 58(1), 18-30. doi: 10.17221/166/2020-PPS.
[18] Sharma, R., Patel, J., Patel, D., & Patel, R. (2020). Management of early blight of potato (Solanum tuberosum L.) caused by Alternaria solani [(Ellis & Martin) Jones & Grout] through fungicides and its impact on yield. International Journal of Current Microbiology and Applied Sciences, 9(3), 1683-1693. doi: 10.20546/ijcmas.2020.903.196.
[19] Stridh, L., Mostafanezhad, H., Christian, A., Odilbekov, F., Grenville-Briggs, L., Lankinen, Å., & Liljeroth, E. (2022). Reduced efficacy of biocontrol agents and plant resistance inducers against potato early blight from greenhouse to field. Journal of Plant Diseases and Protection, 129, 923-938. https://doi.org/10.1007/s41348-022-00633-4.
[20] Yuen, J. (2021). Pathogens which threaten food security: Phytophthora infestans, the potato late blight pathogen. Food Security, 13(2), 247-253. doi: 10.1007/s12571-021-01141-3.
[21] Zhang, J., Huang, X., Yang, S., Huang, A., Ren, J., Luo, X., Feng, S., Li, P., Li, Z., & Dong, P. (2023). Endophytic Bacillus subtilis H17-16 effectively inhibits Phytophthora infestans, the pathogen of potato late blight, and its potential application. Pest Management Science, 79(12), 5073-5086. doi: 10.1002/ps.7717.