Метою статті було вдосконалення протоколів підготовки зразків та умов хроматографічного аналізу для визначення вибраних ксенобіотиків у сільськогосподарській продукції. Для досягнення мети використовували методику штучного збагачення гомогенізованих зразків насіння соняшнику, зерна кукурудзи, листя салату та плодів яблук модельними ксенобіотиками різних класів, подальше екстрагування органічними розчинниками з використанням модифікованого підходу QuEChERS та кількісний аналіз. Для ефективного вилучення ацетохлору та прометрину з листя салату та яблук, які характеризуються високим вмістом води, оптимальним виявилося співвідношення сировини до екстрагенту на рівні 1:3-1:5. У разі зерна кукурудзи, структура якого містить незначну кількість ліпідів, екстракцію здійснювали зі співвідношенням 1:10. Найбільші труднощі спостерігалися під час обробки насіння соняшнику, де через високу жирність формувалася трифазна система, що ускладнювала масоперенос аналітів. Незважаючи на це, застосування ацетонітрилу як екстрагенту у співвідношенні 1:17-1:20 дозволило досягти високих показників вилучення цільових ксенобіотиків. Для екстракції беномілу та ципродинілу застосовувалась суміш ацетонітрилу та метанолу у співвідношенні 4:1, яка забезпечила ефективне перенесення зазначених аналітів у всіх досліджених матрицях. Зокрема, у зразках листя салату та яблук показники вилучення для обох речовин перевищували 96 %, що свідчило про добру розчинність у застосованій суміші та низький матричний вплив. Для диквату, який є представником біпиридилієвих сполук із вираженою іонною природою, найкращі результати були отримані при використанні розчину трифтороцтової кислоти в метанолі у співвідношенні 9,5:0,5. Такий склад забезпечував стабільне вилучення з усіх типів рослинних матриць, із максимальними значеннями у зразках салату і мінімальними – у соняшнику (86 %), що все одно відповідає сучасним вимогам до аналітичної точності. У випадку зразків зерна кукурудзи рівень вилучення для всіх речовин становив 88-92 %, що свідчило про задовільну екстрагованість у зернових матрицях. Найнижчі значення вилучення зафіксовано для насіння соняшнику, тим не менш, навіть у цих умовах вилучення перебувало в межах 80-86 %, що є прийнятним відповідно до міжнародних стандартів контролю якості пестицидного аналізу. Результати хроматографічного аналізу підтвердили високу відтворюваність та чутливість методу
високоефективна рідинна хроматографія; газова хроматографія з мас-селективними детекторами; екстракти; пестициди; рослинні витяжки