Актуальність дослідження обумовлена значним впливом фітоплазмових інфекцій на продуктивність та фізіологічний стан підщеп садових культур, що створює ризики для приживлюваності та розвитку бруньок під час щеплення та їхнього подальшого росту. Метою роботи було оцінити фізіологічну придатність підщепи P-HL-A за умов потенційного або наявного інфікування фітоплазмою у період проведення окулірування. Для досягнення цієї мети застосовувалися методи молекулярної діагностики, а саме полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) в реальному часі для визначення наявності патогену, аналіз тургесцентності листкових тканин для оцінки водного дефіциту, а також спектрофотометричне визначення фотосинтетичних пігментів (хлорофілів та каротиноїдів). Було досліджено зміни водного режиму та функціонального стану фотосинтетичного апарату підщеп P-HL-A залежно від ступеня інфікування. Було встановлено, що фітоплазмове ураження спричиняє водний дефіцит у межах 31,6-37,5 % та зниження відносної тургесцентності до 62,4-68,4 %, що свідчило про розвиток помірного водного стресу. Було проаналізовано вміст фотосинтетичних пігментів, який знижувався на 11,9-33,3 % залежно від типу пігменту та рівня інфекційного навантаження. Було узагальнено, що початковий вплив патогену проявлявся зниженням тургору клітин та фотосинтетичної активності, що може негативно впливати на приживлюваність бруньок під час щеплення. Практична цінність роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані садівниками, агрономами та науковцями у розсадниках та дослідних станціях для оптимізації агротехнічних заходів, контролю фітоплазмових інфекцій та підвищення ефективності розмноження плодових культур
водний дефіцит; фотосинтез; тургесцентність клітин; хлорофіл; каротиноїди