Рослинництво та ґрунтознавство

Аналіз сортового складу пшениці м’якої озимої в контексті сортооновлення та сортозаміни

Олег Присяжнюк, Надія Кононюк, Олександр Половинчук, Євген Качура
Завантажити статтю
Анотація

Погодні умови, що змінюються в бік екстремальних значень, визначають потребу здійснювати сортозаміну і сортооновлення пшениці м’якої озимої на систематичному рівні, здатному поліпшити ефективність агротехнологій вирощування та забезпечити стабільно високий рівень урожайності культури. Тому метою роботи було проаналізувати особливості формування сортименту та поширення пшениці м’якої озимої, а також підібрати кращі сорти за продуктивністю та екологічною стабільністю. Польові дослідження проводили в умовах ДП ДГ «Саливінківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України (Київська обл.) упродовж 2020-2024 рр. Показники стабільності та пластичності врожайності зерна 36 сортів пшениці м’якої озимої розраховували за методикою Ебергарда-Рассела. Встановлено, що для повноцінної сортозаміни чи сортооновлення та досягнення високого рівня врожайності пшениці м’якої озимої необхідно щорічно засівати щонайменше на 15 % площ новими сортами або насінням вищих репродукцій. У 2021 році цей показник в Україні становив 16 %, однак у 2022 та 2023 роках знизився до 5,2 і 5,5 % відповідно, що потенційно негативно вплинуло на загальний рівень продуктивності культури. Сорти ‘Легенда білоцерківська’, ‘МІП Валенсія’, ‘Оптима одеська’, ‘Охтирчанка ювілейна’, ‘Аналог’, аналогічно ‘РЖТ Реформ’ мали високу пластичність і були придатні до вирощування за інтенсивних технологій, забезпечуючи приріст урожайності понад 3,0 т/га порівняно із середнім багаторічним показником по Київській області (2020-2024 рр.) – 4,81 т/га. За вирощування пшениці м’якої озимої з використанням ресурсоощадних технологій доцільно звернути увагу на такі сорти, як ‘Берегиня миронівська’, ‘Воздвиженка’ та ‘МІП Дніпрянка’. Вони були здатні забезпечити приріст урожайності зерна понад 2,0 т/га, зберігаючи продуктивність за умов впливу обмежувальних чинників. Практична цінність роботи полягає в тому, що її результати можуть використовувати агрономи та насіннєві компанії для підбору ефективних сортів пшениці м’якої озимої та підвищення врожайності

Ключові слова

сортимент; урожайність; інтенсивні умови; ліміт факторів середовища; сертифіковане насіння; площі вирощування

ЦИТУВАТИ
Prysiazhniuk, O., Kononiuk, N., Polovynchuk, O., & Kachura, Ye. (2026). Analysis of the varietal composition of soft winter wheat in the context of variety renewal and replacement. Plant and Soil Science, 17(1), 31-43. https://doi.org/10.31548/plant1.2026.31
Використані джерела
  1. Araus, J.L., Kefauver, S.C., Zaman-Allah, M., Olsen, M.S., & Cairns, J.E. (2018). Translating high-throughput phenotyping into genetic gain. Trends in Plant Science, 23(5), 451-466. doi: 10.1016/j.tplants.2018.02.001.
  2. Bailey-Serres, J., Parker, J.E., Ainsworth, E.A., Oldroyd, G.E.D., & Schroeder, J.I. (2019). Genetic strategies for improving crop yields. Nature, 575, 109-118. doi: 10.1038/s41586-019-1679-0.
  3. Cao, H.-Z., Li, Y.-N., Chen, G.-F., Chen, D.-D., Qu, H.-R., & Ma, W.-Q. (2019). Identifying the limiting factors driving the winter wheat yield gap on smallholder farms by agronomic diagnosis in North China Plain. Journal of Integrative Agriculture, 18(8), 1701-1713. doi: 10.1016/s2095-3119(19)62574-8.
  4. Convention on Biological Diversity. (1992, June). Retrieved from https://www.cbd.int/doc/legal/cbd-en.pdf.
  5. Convention on the Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora. (1976, March). Retrieved from https://treaties.un.org/doc/publication/unts/volume%20993/volume-993-i-14537-english.pdf.
  6. Crespo-Herrera, L.A., Crossa, J., Huerta-Espino, J., Vargas, M., Mondal, S., Velu, G., Payne, T.S., Braun, H., & Singh, R.P. (2018). Genetic gains for grain yield in CIMMYT’s semi‐arid wheat yield trials grown in suboptimal environments. Crop Science, 58(5), 1890-1898. doi: 10.2135/cropsci2018.01.0017.
  7. del Pozo, A., Jobet, C., Matus, I., Méndez-Espinoza, A.M., Garriga, M., Castillo, D., & Elazab, A. (2022). Genetic yield gains and changes in morphophysiological-related traits of winter wheat in Southern Chilean high-yielding environments. Frontiers in Plant Science, 12, article number 732988. doi: 10.3389/fpls.2021.732988.
  8. Eberhart, S.A., & Russell, W.A. (1966). Stability parameters for comparing varieties. Crop Science, 6(1), 36-40. doi: 10.2135/cropsci1966.0011183x000600010011x.
  9. Elazab, A., Moraga, F., & del Pozo, A. (2021). Photosynthetic organs contributions to grain yield genetic gains in Chilean winter wheat. Agronomy Journal, 113(6), 5006-5026. doi: 10.1002/agj2.20718.
  10. Ermantraut, E.R., Prysiazhniuk, O.I., & Shevchenko, I.L. (2007). Statistical analysis of agronomic experimental data in the Statistica 6.0 software package: Methodological guidelines. Kyiv: PolihrafKonsaltynh.
  11. Korkhova, M.M., & Kovalenko, O.A. (2019). Analysis of seed production of winter wheat (Triticum aestivum L.) in the South of Ukraine. Taurida Scientific Herald, 107, 61-68. doi: 10.32851/2226-0099.2019.107.8.
  12. Lavrenko, S.O., & Lavrenko, N.M. (2022). Monitoring of sunflower and winter wheat varieties and hybrids for cultivation in the Steppe zone of Ukraine. Taurida Scientific Herald, 124, 70-78. doi: 10.32851/2226-0099.2022.124.10.
  13. Law of Ukraine No. 411-IV “On Seeds and Planting Material”. (2025, January). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-15#Text.
  14. Li, K.-H., & Zheng, F. (2022). Spatial and interdecadal differences in climatic suitability for winter wheat in China from 1985 to 2014. International Journal of Biometeorology, 66, 2091-2104. doi: 10.1007/s00484-022-02343-w.
  15. Li, Y., & Tao, F. (2022). Interactions of genotype, environment and management on wheat traits and grain yield variations in different climate zones across China. Agricultural Systems, 203, article number 103521. doi: 10.1016/j.agsy.2022.103521.
  16. Madhukar, A., Dashora, K., & Kumar, V. (2020). Investigating historical climatic impacts on wheat yield in India using a statistical modeling approach. Modeling Earth Systems and Environment, 7, 1019-1027. doi: 10.1007/s40808-020-00932-5.
  17. Najafi, E., Devineni, N., Khanbilvardi, R.M., & Kogan, F. (2018). Understanding the changes in global crop yields through changes in climate and technology. Earth’s Future, 6(3), 410-427. doi: 10.1002/2017ef000690.
  18. Prăvălie, R., Patriche, C., Borrelli, P., Panagos, P., Roșca, B., Dumitraşcu, M., Nita, I.-A., Săvulescu, I., Birsan, M.-V., & Bandoc, G. (2021). Arable lands under the pressure of multiple land degradation processes. A global perspective. Environmental Research, 194, article number 110697. doi: 10.1016/j.envres.2020.110697.
  19. Prysiazhniuk, O.I., Klymovych, N.M., Polunina, O.V., Yevchuk, Y.V., Tretiakova, S.O., Kononenko, L.M., Voitovska, V.I., & Mykhailovyn, Yu.M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Vinnytsia: Nilan-LTD. doi: 10.47414/978-966-924-927-2.
  20. Rivera-Amado, C., Molero, G., Trujillo-Negrellos, E., Reynolds, M., & Foulkes, J. (2020). Estimating organ contribution to grain filling and potential for source upregulation in wheat cultivars with a contrasting source-sink balance. Agronomy, 10(10), article number 1527. doi: 10.3390/agronomy10101527.
  21. State register of plant varieties suitable for distribution in Ukraine. (n.d.). Retrieved from https://minagro.gov.ua/.
  22. Tadesse, W., Sanchez-Garcia, M., Assefa, S.G., Amri, A., Bishaw, Z., Ogbonnaya, F.C., & Baum, M. (2019). Genetic gains in wheat breeding and its role in feeding the world. Crop Breeding, Genetics and Genomics, 1, article number e190005. doi: 10.20900/cbgg20190005.
  23. The unified state web portal of open data. (n.d.). Retrieved from https://data.gov.ua/dataset.
  24. Valvo, P.J.L., Miralles, D.J., & Serrago, R.A. (2018). Genetic progress in Argentine bread wheat varieties released between 1918 and 2011: Changes in physiological and numerical yield components. Field Crops Research, 221, 314-321. doi: 10.1016/j.fcr.2017.08.014.
  25. Vlasenko, V.A., Kochmarskyi, V.S., Kolomiiets, L.A., & Marynka, S.M. (2008). Improving the productive and adaptive potential of winter soft wheat. Factors of Experimental Evolution of Organisms, 5, 21-25.
  26. Wang, Y., Gao, F., Gao, G., Zhao, J., Wang, X., & Zhang, R. (2019). Production and cultivated area variation in cereal, rice, wheat and maize in China (1998-2016). Agronomy, 9(5), article number 222. doi: 10.3390/agronomy9050222.
  27. Xiong, W., et al. (2021). Increased ranking change in wheat breeding under climate change. Nature Plants, 7, 1207-1212. doi: 10.1038/s41477-021-00988-w.
  28. Zvonar, A. (2020). Influence of weather conditions of the year and variety features on nitrogen consumption and formation of winter wheat grain quality. Ukrainian Black Sea Region Agrarian Science, 24(3), 87-95. doi: 10.31521/2313-092X/2020-3(107)-11.