Фіксація фосфору та його доступність є серйозною проблемою на лужних і карбонатних ґрунтах. Обмежена доступність поживних речовин у ґрунті є значним викликом для фосфорозалежних бобових культур, таких як соя. Проте використання органічного добрива та фосфориту за участі фосфат-розчинювальних бактерій (PSB) відіграє важливу роль не лише у підвищенні вмісту фосфору, а й у зниженні стресу. Метою дослідження було оцінити вплив різних джерел фосфору, включаючи органічні та неорганічні добрива, на параметри росту та продуктивність сої, що вирощується в умовах вапняного ґрунту. Дослідження показало, що застосування 75 або 100 % P₂O₅ через PROM або 100 % через вермикомпост значно покращувало ріст сої, зокрема збільшувалася кількість листків і висота рослин на 28-й та 56-й день після сівби. Використання PROM з 100 % P₂O₅ дало найвищі показники листкової поверхні (1657,26 см²), індексу листкової поверхні (7,37) та загального вмісту хлорофілу (1,23 мг г⁻¹). Крім того, застосування 100 % P₂O₅ через PROM призвело до значного збільшення кількості стручків на рослині (46,33), насінин у стручку (3,00) та насінин на рослині (150,27). Також значно вищу врожайність зерна (25,94 ц/га) та соломи (35,16 ц/га) сої забезпечило внесення 100 % P₂O₅ через PROM, за яким ішло внесення 75 % через PROM або 100 % через вермикомпост. Отже, виробництво фосфоровмісного органічного добрива може бути сталим підходом для підвищення росту та врожайності сої. Результати дослідження можуть бути використані агрономами, фахівцями з ґрунтознавства та агрохімії, а також фермерами і сільськогосподарськими підприємствами, які працюють із карбонатними (кальцієвими) ґрунтами для підвищення ефективності використання фосфорних добрив і покращення врожайності сої
органічні джерела фосфору; неорганічні джерела фосфору; діамонійфосфат; простий суперфосфат; біогумус