У статті досліджено агробіологічні та природоохоронні методи підвищення врожайності ріпаку ярого на дренованих органогенних ґрунтах в умовах кліматичних змін, що враховують особливості характеристики цих ґрунтів та методологічні підходи визначення доз мінеральних добрив в умовах польового стаціонарного досліду на дренованих органогенних ґрунтах заплави р. Супій. Мета досліджень полягала у визначенні ефективності методології розрахунків найдоцільніших доз добрив та особливості формування оптимального режиму під посіви ріпаку ярого на дренованих органогенних ґрунтах через визначення обґрунтованих норм унесення мінеральних добрив залежно від методик, що враховують специфіку цих ґрунтів. В дослідженні використано такі методи, як польовий з комплексом біометричних, агрохімічних і лабораторних досліджень та математично-статистичний. Дослідження фокусувались на розробці оптимальних систем мінерального удобрення та ефективних методів використання торфовищ, враховуючи екологічні аспекти. Було встановлено, що внесення мінеральних добрив призводить до посилення мінералізаційних процесів, які зростають зі збільшенням доз добрив, а це зумовлює накопичення поживних речовин, що впливають на урожайності вирощуваних культур та міграцію їх у дренажні води. Використовуючи польові, лабораторні та статистичні методи, автори визначили, що найбільша мінералізація торфу та виділення CO₂ відбувається в сівозміні з однорічними культурами, тоді як багаторічні трави знижують спрацювання торфу. Також встановлено, що найвища врожайність ріпаку досягається у травопільній сівозміні з внесенням мінеральних добрив (3,0-3,3 т/га), що забезпечує зменшення енерговитрат і підвищення економічної ефективності. Дослідження виявили значне вимивання нітратного азоту і калію в дреновані води, особливо навесні та восени, що сприяє забрудненню водних ресурсів. Запропоновані методи також підвищили стабільність агроекосистеми, мінімізуючи деградаційні процеси в органогенних ґрунтах та знижуючи екологічне навантаження на навколишнє середовище. Отримані результати мають практичну цінність у вдосконаленні органічних систем удобрення бінарних посівів культур та забезпечення стійкості агроекосистем і можуть бути використані виробниками сільськогосподарської продукції різних форм власності
торфові ґрунти; розклад льняної тканини; органічна речовина; удобрення; обробіток ґрунту; продуктивність; біогенні речовини