Рослинництво та ґрунтознавство

Біохімічний склад і харчова цінність гібридів горобиноаронії (×Sorbaronia fallax (C.K. Schneid.) C.K. Schneid.) дібраних в Україні

Сергій Ковальчук, Володимир Меженський
Завантажити статтю
Анотація

У цьому дослідженні комплексно проаналізовано біохімічний склад та харчову цінність дев’яти перспективних гібридів горобиноаронії (×Sorbaronia fallax), створених у Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП). Їх порівнювали з двома сортами: ‘Всеслава’ та ‘Nero’. Метою було оцінити вміст сухої речовини, розчинних сухих речовин, цукрів, титрованої кислотності, пектинових речовин, аскорбінової кислоти, поліфенолів, антоціанідинів та халконів. Зразки плодів збирали у 2023-2024 роках в дослідних садах НУБіП України. Результати показали значні відмінності між генотипами. Зокрема, генотип 5-84 мав найвищий вміст сухої речовини, розчинних сухих речовин, аскорбінової кислоти, антоціанідинів та халконів, тоді як генотип 3-15 – найнижчий. Вплив року вирощування був значущим лише для вмісту пектину. Виявлено сильні позитивні кореляції: між сухою речовиною та розчинними сухими речовинами (r = 0,90), а також між антоціанами та халконами (r = 0,99). Гібриди загалом перевершили батьківський сорт за вмістом цукрів, пектину, аскорбінової кислоти, антоціанідинів та халконів, що свідчить про значний генетичний потенціал. Результати дослідження надали цінну інформацію для селекційних програм, спрямованих на покращення харчових властивостей плодів. Вони можуть бути використані селекціонерами та агрономами для добору найкращих генотипів для подальшого культивування. Крім того, виробники продуктів харчування та дієтичних добавок можуть використовувати ці дані для розробки нових функціональних продуктів

Ключові слова

×Sorbaronia fallax subsp. fallax; генотипи; аскорбінова кислота; поліфеноли; антоціани

ЦИТУВАТИ
Kovalchuk, S., & Mezhenskyj, V. (2025). Biochemical composition and nutritional value of rowan-chockeberry hybrids (×Sorbaronia fallax (C.K. Schneid.) C.K. Schneid.) developed in Ukraine. Plant and Soil Science, 16(4), 34-46. https://doi.org/10.31548/plant4.2025.34
Використані джерела
  1. Brand, M.H., Connolly, B.A., Levine, L.H., Richards, J.T., Shine, S.M., & Spencer, L.E. (2017). Anthocyanins, total phenolics, ORAC and moisture content of wild and cultivated dark-fruited Aronia species. Scientia Horticulturae, 224, 332-342. doi: 10.1016/j.scienta.2017.06.021.
  2. Convention on Biological Diversity. (1992, June). Retrieved from https://www.cbd.int/doc/legal/cbd-en.pdf.
  3. Convention on the Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora. (1976, March). Retrieved from https://treaties.un.org/doc/publication/unts/volume%20993/volume-993-i-14537-english.pdf.
  4. Dobros, N., Zielińska, A., Siudem, P., Zawada, K.D., & Paradowska, K. (2024). Profile of bioactive components and antioxidant activity of Aronia melanocarpa fruits at various stages of their growth, using chemometric methods. Antioxidants, 13(4), article number 462. doi: 10.3390/antiox13040462.
  5. Green, B.V., Aroh, B., Fiorellino, N.M., Ristvey, A.G., & Volkis, V.V. (2023). Effect of cultural management and plant age on the yield, °Brix, and antioxidant content of Aronia mitschurinii grown in Maryland. ACS Omega, 8(4), 4060-4071. doi: 10.1021/acsomega.2c06988.
  6. Guerrero-Álvarez, E.G., Arias, S.M., & Cifuentes-Colorado, G.A. (2023). Vitamin C content, anthocyanins and antioxidant capacity of fruits of Rubus glaucus Benth. (mora de Castilla) with and without prickles grown in Risaralda, Colombia. Revista Brasileira de Fruticultura, 45, article number e-509. doi: 10.1590/0100-29452023509.
  7. Gürer, E.S., Karadağ, A.E., & Altıntaş, A. (2023). Comparison of chemical profiles of Aronia melanocarpa fruit extracts. Turkish Journal of Agriculture - Food Science and Technology, 11(2), 323-328. doi: 10.24925/turjaf.v11i2.323-328.5744.
  8. International code of nomenclature for algae, fungi, and plants. (n.d.). Retrieved from https://www.iapt-taxon.org/nomen/main.php.
  9. Kobus, Z., Nadulski, R., Wilczyński, K., Kozak, M., Guz, T., & Rydzak, L. (2019). Effect of the black chokeberry (Aronia melanocarpa (Michx.) Elliott) juice acquisition method on the content of polyphenols and antioxidant activity. Plos One, 14(7), article number e0219585. doi: 10.1371/journal.pone.0219585.
  10. Kulling, S.E., & Rawel, H.M. (2008). Chokeberry (Aronia melanocarpa) – a review on the characteristic components and potential health effects. Planta Medica, 74(13), 1625-1634. doi: 10.1055/s-0028-1088306.
  11. Mahoney, J.D., Wang, S., Iorio, L.A., Wegrzyn, J.L., Dorris, M., Martin, D., Bolling, B.W., Brand, M.H., & Wang, H. (2022). De novo assembly of a fruit transcriptome set identifies AmMYB10 as a key regulator of anthocyanin biosynthesis in Aronia melanocarpa. BMC Plant Biology, 22, article number 143. doi: 10.1186/s12870-022-03518-8.
  12. Mezhenskyj, V.M. (2021). Fundamentals of scientific research in horticulture. Calculations in Microsoft Excel: Study guide. Kyiv: Lira-K.
  13. Mezhenskyj, V.M., Shevchuk, L.M., Kovalchuk, S.P., Havryliuk, O.S., Levchuk, L.M., Babenko, S.M., & Vintskovska, Y.Y. (2024). Phytochemical analysis of Aronia melanocarpa and ×Sorbaronia fallax fruit. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 15(1), 49-54. doi: 10.15421/022407.
  14. Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine. (2025). State register of plant varieties suitable for distribution in Ukraine. Retrieved from https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin.
  15. Samota, M.K., Yadav, D.K., Koli, P., Kaur, M., Kaur, M., Rani, H., Selvan, S.S., Mahala, P., Tripathi, K., & Kumar, S. (2024). Exploring natural chalcones: Innovative extraction techniques, bioactivities, and health potential. Sustainable Food Technology, 2, 1456-1468. doi: 10.1039/d4fb00126e.
  16. Sidor, A., & Gramza-Michałowska, A. (2019). Black chokeberry Aronia melanocarpa L. – a qualitative composition, phenolic profile and antioxidant potential. Molecules, 24(20), article number 3710. doi: 10.3390/molecules24203710.
  17. Stalažs, A., & Bādere, A. (2023). ×Sorbaronia fallax (C.K. Schneid.) C.K. Schneid. nothosubsp. mitschurinii (A.K.Skvortsov & Maitulina) nothosubsp. nov., with taxonomical notes on Aronia ×prunifolia “Floribunda” sensu Cinovskis (Maleae, Amygdaloideae, Rosaceae). Phytotaxa, 630(3), 171-182. doi: 10.11646/phytotaxa.630.3.1.
  18. Strik, B., Finn, C., & Wrolstad, R. (2003). Performance of chokeberry (Aronia melanocarpa) in Oregon, USA. Acta Horticulturae, 626(626), 447-451. doi: 10.17660/ActaHortic.2003.626.61.
  19. Trenka, M., Nawirska-Olszańsk, A., & Oziembłowski, M. (2020). Analysis of selected properties of fruits of black chokeberry (Aronia melanocarpa L.) from organic and conventional cultivation. Applied Sciences, 10(24), article number 9096. doi: 10.3390/app10249096.
  20. Xu, J., Li, F., Zheng, M., Sheng, L., Shi, D., & Song, K. (2024). A comprehensive review of the functional potential and sustainable applications of Aronia melanocarpa in the food industry. Plants, 13(24), article number 3557. doi: 10.3390/plants13243557.
  21. Yang, H., Kim, Y.-J., & Shin, Y. (2019). Influence of ripening stage and cultivar on physicochemical properties and antioxidant compositions of aronia grown in South Korea. Foods, 8(12), 598. doi: 10.3390/foods8120598.
  22. Yavorovskyi, P., & Brovko, O.F. (2014). Adaptation reactions of seedlings of wild ash ordinary to insufficient level of moistening of soils. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 167-172.
  23. Zheng, X., Zhang, X., & Zeng, F. (2025). Biological functions and health benefits of flavonoids in fruits and vegetables: A contemporary review. Foods, 14(2), article number 155. doi: 10.3390/foods14020155.