Рослинництво та ґрунтознавство

Біохімічний склад і харчова цінність перспективних пурпуроволисткових генотипів фундука (Coryllus avellana L.) дібраних в Україні

Василь Галінський, Володимир Меженський, Анжела Кирильчук
Завантажити статтю
Анотація

Дослідження представило біохімічний склад та харчову цінність трьох перспективних генотипів фундука (Corylus avellana L.) з антоціановим забарвленням: ‘Професорський’, ‘Аспірантський’ та ‘Академічний’, створених у Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП України). Дослідження мало на меті порівняти вміст ключових поживних речовин, таких як білки, цукри та жири, а також профіль жирних кислот у цих генотипів. Зразки горіхів урожаю 2023-2024 років, зібрані з саду Навчально- виробничої лабораторії генетичних ресурсів, інтродукції та селекції нетрадиційних плодових та декоративних рослин НУБіП України, аналізували стандартними методами (К’єльдаля для білків, Бертрана для цукрів, Рушковського для жирних кислот та FAME-GC для профілювання жирних кислот). Усі три генотипи показали високий вміст олії (65,0-68,8 %) та переважання олеїнової кислоти (від 79,8 % до 80,8 %). Високий уміст мононенасичених жирних кислот (в середньому 81,1 %) і низький рівень насичених жирних кислот (в середньому 9,2 %) та наявність незамінних жирних кислот свідчить про сприятливий ліпідний профіль, подібний до профілю традиційних високоякісних сортів ліщини. Уміст білка коливався від 11,7 % до 12,8 %, тоді як загальний вміст цукрів становив від 1,6 % до 1,9 %, демонструючи хороший харчовий баланс. Однорідність генотипів за вмістом цукру, білка та олії пояснюється їхнім спільним генетичним походженням. Результати підкреслили генетичний потенціал пурпурнолисткових ліщин для харчових та нутрицевтичних застосувань. Ці генотипи можуть слугувати основою для подальших селекційних програм, спрямованих як на естетичні, так і на харчові ознаки

Ключові слова

фундукова олія; олеїнова кислота; незамінні жирні кислоти; лісостеп України; горіхоплідні культури

ЦИТУВАТИ
Halinskyi, V., Mezhenskyj, V., & Kyrylchuk, A. (2025). Biochemical composition and nutritional value of promising purple-leaved hazelnut (Corylus avellana L.) genotypes developed in Ukraine. Plant and Soil Science, 16(3), 33-41. https://doi.org/10.31548/plant3.2025.33
Використані джерела
  1. Allegrini, A., Salvaneschi, P., Schirone, B., Cianfaglione, K., & Di Michele, A. (2022). Multipurpose plant species and circular economy: Corylus avellana L. as a study case. Frontiers in Bioscience-Landmark, 27(1), 11. doi: 10.31083/j.fbl2701011.
  2. Benitez-Sánchez, P.L., León-Camacho, M., & Aparicio, R. (2003). A comprehensive study of hazelnut oil composition with comparisons to other vegetable oils, particularly olive oil. European Food Research and Technology, 218(1), 13-19 doi: 10.1007/s00217-003-0766-4.
  3. Bignami, C., Bertazza, G., Cristofori, V., & Troso, D. (2005). Kernel quality and composition of hazelnut (Corylus avellana L.) cultivars. Acta Horticulturae, 686, 477-484 doi: 10.17660/ActaHortic.2005.686.65.
  4. Convention on Biological Diversity. (1992, June). Retrieved from https://wedocs.unep.org/handle/20.500.11822/8340;jsessionid=E636D3BD7769D38E6FC6DBCB731D412F.
  5. Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora. (1973, March). Retrieved from https://cites.org/eng/disc/text.php.
  6. DSTU ISO 5509-2002. (2003). Animal and vegetable fats and oils – preparation of methyl esters of fatty acids. Retrieved from https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/dstu_iso_5509-2002.pdf.
  7. Gardeli, C., Sykioti, S., Exarchos, G., Koliatsou, M., Andritsos, P., & Panagou, E.Z. (2025). The differentiation of extra virgin olive oil from other olive oil categories based on FTIR spectroscopy and random forest. Applied Sciences, 15(3), article number 1061. doi: 10.3390/app15031061.
  8. Gianferri, R., et al. (2023). Time domain NMR approach in the chemical and physical characterization of hazelnuts (Corylus avellana L.). Foods, 12(10), article number 1950. doi: 10.3390/foods12101950.
  9. Goluch, Z., Haraf, G., & Lis, S. (2019). The importance of nuts in the human diet. Engineering Sciences and Technologies, 4(35), 9-27. doi: 10.15611/nit.2019.04.01.
  10. Holstein, N., el Tamer , S., & Weigend, M. (2018). The nutty world of hazel names – a critical taxonomic checklist of the genus Corylus (Betulaceae). European Journal of Taxonomy, 409, 1-75. doi: 10.5852/ejt.2018.409
  11. Johnson, O., & Moore, R. (2023). Corylus avellana. Retrieved from https://surli.cc/dssgee.
  12. Kosenko, I.S., Opalko, A.I., Balabak, O.A., Hrabovyi, V.М. & Opalko, О.А. (2023). Hazelnut (Corylus domestica Kos. et Opal.) breeding results for anthropoadaptability. Factors of Experimental Evolution of Organisms, 33, 36-41. doi: 10.7124/FEEO.v33.1562.
  13. Król, K., & Gantner, M. (2020). Morphological traits and chemical composition of hazelnut from different geographical origins: A review. Agriculture, 10(9), article number 375. doi: 10.3390/agriculture10090375.
  14. Methodology for conducting qualification examination of plant varieties for suitability for dissemination in Ukraine: Methods for determining quality indicators of plant products. (2023). Retrieved from https://sops.gov.ua/uploads/page/metodiki/MetodRosl_2023.pdf.
  15. Mezhenskyj, V. (2022). Rare fruits in Ukraine. Chronica Horticulturae, 62(3), 40-44.
  16. Mezhenskyj, V., Halinskyi, V., Mezhenska, L., Krasovskyi, V., & Cherniak, T. (2025). Introduction and breeding of purple-leaved hazel in the Forest-Steppe of Ukraine. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 16(2), 8-24. doi: 10.31548/forest/2.2025.08.
  17. Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine. (n.d.). State register of plant varieties suitable for distribution in Ukraine. Retrieved from https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin.
  18. Moroz, V., & Terletskyi, D. (2023). Prospects for growing hazelnuts in the forest-steppe of Ukraine. Journal of Science. Lyon, 49, 3-7. doi: 10.5281/zenodo.10450705.
  19. Motti, R., Paura, B., Cozzolino, A., & Falco, B.de. (2022). Edible flowers used in some countries the Mediterranean Basin: An ethnobotanical overview. Plants, 11(23), article number 3272. doi: 10.3390/plants11233272.
  20. Müller, A.K., Helms, U., Rohrer, C., Möhler, M., Hellwig, F., Glei, M., Schwerdtle, T., Lorkowski, S., & Dawczynski, C. (2020). Nutrient composition of different hazelnut cultivars grown in Germany. Foods, 9(11), article number 1596. doi: 10.3390/foods9111596.
  21. Olas, B. (2024). The cardioprotective properties of selected nuts: Their functional ingredients and molecular mechanisms. Foods, 13(2), article number 242. doi: 10.3390/foods13020242.
  22. Ordoudi, S.A., Özdikicierler, O., & Tsimidou, M.Z. (2022). Detection of ternary mixtures of virgin olive oil with canola, hazelnut or safflower oils via non-targeted ATR-FTIR fingerprinting and chemometrics. Food Control, 142, article number 109240. doi: 10.1016/j.foodcont.2022.109240.
  23. Pereira, L.H., Pereira, J., Garcia, J.S., & Trevisan, M.G. (2023). Seed oil detection in extra virgin olive oil by differential scanning calorimetry. Journal of Thermal Analysis and Calorimetry, 148, 6833-6843. doi: 10.1007/s10973-023-12178-1.
  24. Rondanelli, M., Nichetti, M., Martin, V., Barrile, G.C., Riva, A., Petrangolini, G., Gasparri, C., Perna, S., & Giacosa, A. (2023). Phytoextracts for human health from raw and roasted hazelnuts and from hazelnut skin and oil: A narrative review. Nutrients, 15(11), article number 2421. doi: 10.3390/nu15112421.
  25. Sliusarchuk, V.Ye. (2006). Biodiversity of filbert and hazelnut: Conservation and improvement. Scientific Bulletin of UNFU, 16(6), 11-18.
  26. Sun, J., Feng, X., Lyu, C., Zhou, S., & Liu, Z. (2022). Effects of different processing methods on the lipid composition of hazelnut oil: A lipidomics analysis. Food Science and Human Wellness, 11(2), 427-435. doi: 10.1016/j.fshw.2021.11.024.
  27. Vishtak, I. (Ed.). (2021). Plant variety rights protection. Vinnytsia: Ukrainian Institute for Plant Variety Examination.
  28. Vishtak, I. (Ed.). (2022). Plant variety rights protection. Vinnytsia: Ukrainian Institute for Plant Variety Examination.
  29. Weisfeld, L.I., Opalko, A.I., & Bekuzarova, S.A. (Eds.). (2018). Temperate horticulture for sustainable development and environment: Ecological aspects (1st ed.). London: Routledge.
  30. Whitney, E., & Rolfes, S.R. (2007). Understanding nutrition (11th ed.). California: Thomson Wadsworth.